Справа № 304/463/24 Провадження № 1-кс/304/26/2026
08 квітня 2026 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000013 від 21 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна,
прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000013 від 21 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в якому просить накласти арешт на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 АТ «Укрсиббанк» (ЄДРПОУ 09807750; м. Київ, вул. Андріївська, 2/12), з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом заборони користуватись та відчужувати кошти, що знаходяться на рахунку банківської картки.
У судове засідання прокурор не з'явилася, однак подала слідчому судді заяву, в якій вказувала, що 10 травня 2024 року матеріали даного кримінального провадження були скеровані за підслідністю до Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, а відтак просить залишити клопотання без розгляду.
Відомості про власника майна у клопотанні відсутні, такий органом досудового розслідування не встановлений, а відтак на розгляд клопотання не викликався.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, а також подану прокурором заяву, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відносяться, зокрема, диспозитивність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 3 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Детальний аналіз наведених норм права, які передбачають загальні засади кримінального провадження, вказує, що діючим законодавством на слідчого суддю покладено обов'язок розглядати клопотання лише у випадках передбачених Законом та за наявності на це ініціативи особи, яка має право на подання такого клопотання.
Враховуючи наведене та те, що ініціатор клопотання просить залишити таке без розгляду і що це її волевиявлення не є примусовим, тому слідчий суддя, згідно з принципом диспозитивності, вважає, що заява прокурора не суперечить вимогам закону, а відтак підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 22, 26, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000013 від 21 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна - залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1