Справа № 304/982/25 Провадження № 2/304/133/2026
01 квітня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/982/25 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Губко Владислава Валентиновича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
адвокат Губко В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 17 червня 2021 року, актовий запис № 365, а також після розірвання шлюбу зберегти за позивачкою прізвище ОСОБА_3 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_4 з відповідачем ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 17 червня 2021 року, актовий запис № 365. У шлюбі у сторін народилася одна дитина - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з матір'ю. За інформацією позивачки, сімейне життя подружжя не склалося. Так, в сім'ї мають місце сварки, конфлікти і непорозуміння; з січня 2025 року по даний час через неприязні стосунки подружжя не проживає разом, не веде спільного господарства, не підтримує сімейних відносин. За таких обставин шлюб сторін фактично розпався, подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим і реєстрація шлюбу носить суто формальний (юридичний) характер. Оскільки рішення позивачки про розірвання шлюбу є остаточним, на її переконання подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 01 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Губко Владислава Валентиновича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Губко В.В. не з'явилися, однак останній в електронній формі через систему «Електронний суд» неодноразово подавав клопотання про проведення розгляду справи без їх участі, позов підтримує у повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 17 червня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 365. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_7 .
Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, на даний час вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Питання розірвання шлюбу позивачем обдумане, тому строк для примирення подружжю не надавався.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них та інтересам їх малолітньої дитини, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_2 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право надалі іменуватися цим прізвищем.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов представника ОСОБА_1 - адвоката Губко Владислава Валентиновича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 17 червня 2021 року, актовий запис № 365 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Губко Владислав Валентинович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий:Ганько І. І.