Справа № 304/1820/24 Провадження № 2/304/58/2026
30 березня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1820/24 за позовом адвоката Штефаняка Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
адвокат Штефаняк І.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у цілому в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку та надвірних будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту за життя спадкодавець ОСОБА_2 не залишив. Згідно Виписки з погосподарської книги №33/06-11, виданої 23 лютого 2023 року Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області, за адресою АДРЕСА_1 , дійсно зареєстрований особовий рахунок, номер об'єкта погосподарського обліку 0084-1 в погосподарській книзі № 6 за 2011-2015 роки. Забудівельником та головою дворогосподарства за вказаною адресою був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вбачається з Довідки № 55/14-11, виданої 23 лютого 2024 року Відділом «Центр 1 надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області, на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вид. 29 січня 2003 року) і був зареєстрований у АДРЕСА_1 , в будинку за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підстава: погосподарська книга №6 за 2011-2015 роки, особовий рахунок НОМЕР_2 . Оскільки на дату смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та протягом шести місяців позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, постійно проживала у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак відповідно до ст. 549 ЦК УРСР фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину. Крім цього, 25 березня 2003 року вона звернулась із заявою про прийняття спадщини за покійним батьком ОСОБА_2 до Перечинської державної нотаріальної контори. У зв'язку з цим державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 2661937 у Спадковому реєстрі та номер у нотаріуса 34. У подальшому, 13 березня 2024 року державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом; Спадкова, справа № 34/2003; Зареєстровано в реєстрі за № 56. Спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: права на земельну частку (пай), сертифікат серії ЗК № 0033212, виданого Перечинською районною державно адміністрацією на підставі рішення цієї ж адміністрації за № 146 від 12 червня 1997 року, на землі, яка перебуває у колективній власності КСІП імені Івана Франка, розміром 2,1 (дві цілі ода десята) в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат зареєстрована 18 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 8. Будь-яких інших спадкоємців, окрім неї, які б виявили намір прийняти спадщину за померлим ОСОБА_2 , немає. Що стосується її матері (дружини спадкодавця) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , то таку на підставі ст. 553 ЦК УРСР слід вважати такою, що відмовилася від спадщини. Оскільки спадщину неможливо прийняти частково, відтак після смерті батька ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину за таким одноосібно у повному обсязі. У лютому 2024 року, бажаючи оформити спадщину за спадкодавцем ОСОБА_2 на вказаний будинок, позивач звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П., однак 27 лютого 2024 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 24/02-31, з якої вбачається, що у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спадщину на яку після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона бажає оформити, право власності на який не було зареєстроване, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування. Згідно архівної довідки, виданої Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області від 13 лютого 2024 року № 67/14-11, в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації», що переданий на зберігання Перечинській міській раді Закарпатської області, відсутні відомості щодо проведення реєстрації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 365583956 від 13 лютого 2024 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо майна по АДРЕСА_1 відсутні. Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за спадкодавцем та з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса, на що отримала відмову через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом адвоката Штефаняка Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить не вирішувати питання розподілу процесуальних витрат.
Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Сімерківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 29 січня 2003 року, актовий запис № 01.
Як вбачається з Виписки з погосподарської книги за № 33/06-21, виданої 23 лютого 2024 року старостою Сімерківського старостинського округу М.Ласкіним, за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно зареєстрований особовий рахунок, номер об'єкта погосподарського обліку 0084-1 в погосподарській книзі № 6 за 2011-2015 роки. Забудівельником та головою дворогосподарства за вказаною адресою був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загальна площа приміщень - 64.9, житлова площа -32.2. Рік побудови житлового будинку - 1979. Площа земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0.25 га.
Згідно довідки № 55/14-11, виданої 23 лютого 2024 року адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області Н.Кошута, на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , виданого 29 січня 2003 року) і був зареєстрований у АДРЕСА_1 , в будинку за вказаною адресою були зареєстровані та проживали, зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстава: погосподарська книга № 6 за 2011-2015 р.р., особовий НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми ЦК УРСР.
Так, згідно ст. 525 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно ч. 1, 2 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 553 ЦК Української РСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ст. 529 ЦК Української РСР).
Відповідно до ч. 2 ст. 548, ст. 525 ЦК Української РСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Суд встановив, що ОСОБА_1 31 березня 2003 року звернулася до Перечинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією спадкової справи № 34/2003 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , наданою Перечинською державною нотаріальною конторою 20 лютого 2026 року за № 20/01-16.
Поряд з цим, з вищевказаної спадкової справи видно, що 28 березня 2003 року дружина спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, подала заяву про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця, закликаного до спадкоємства за законом - позивача ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом у відповідності до ст. 529 ЦК Української РСР, протягом строку, встановленого ст. 549 цього ж Кодексу, фактично вступила в управління спадковим майном, так як була зареєстрована та проживала у останньому, та подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовилася, а інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено, тому позивач вважається такою, що прийняла її одноосібно.
Тридцять першого березня 2003 року державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Ганчак Е.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 858, у спадковій справі № 34/2003, з якого вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 - дочка. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із права власності на майновий пай члена КСГП, посвідченого сертифікатом серії НОМЕР_5 виданого Перечинською селищною радою на майновий фонд майна КСГП ім. І.Франка, на підставі списків осіб, які мають право на цей пай, затвердженого зборами співвласників 11 лютого 2002 року.
Тринадцятого березня 2024 року державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 56, у спадковій справі № 34/2003, з якого вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), сертифікат серії ЗК № 0033212, виданого Перечинською районною державною адміністрацією на підставі рішення цієї ж адміністрації за № 146 від 12 червня 1997 року, на землі, яка перебуває у колективній власності КСГП імені Івана Франка, розміром 2,1 в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат зареєстровано 18 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №8.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину (підп. 3.14 п. 3 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5).
Аналіз статті 1268 та книги 6 ЦК України свідчить, що спадковому праву характерний принцип універсальності спадкового правонаступництва, який проявляється у тому, що на стадії прийняття спадщини вона розглядається як єдине ціле, незалежно від підстави спадкування. Тобто особа реалізує свої права як спадкоємця, приймаючи спадщину, незалежно від підстави спадкування (за законом чи за заповітом). За своєю сутністю прийняття спадщини - це односторонній правочин, який спрямований на набуття спадкового майна (спадщини). Для прийняття спадщини властивий універсальний характер, оскільки воно поширюється на всю спадщину, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась, тобто на всі спадкові активи і пасиви. Прийняття може мати місце лише стосовно всієї спадщини як єдиного цілого. Відповідно прийняття частини спадщини означає прийняття всієї спадщини (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року в справі № 497/1870/16-ц (провадження № 61-1831св18) та від 07 квітня 2020 року в справі № 456/2628/17 (провадження № 61-5524св19).
Вищевикладене свідчить про те, що окрім права на земельні частки (паї) після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 також успадкувала і житловий будинок АДРЕСА_1 .
Разом з цим, як вбачається з постанови державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалко В.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 24/02-31 від 27 лютого 2024 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на такий.
Згідно архівної довідки № 67/14-11, наданої 13 лютого 2024 року начальником відділу «ЦНАП» Перечинської міської ради Л.Бреньо, в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації», що переданий на зберігання вказаній міській раді, відсутні відомості щодо проведення реєстрації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №365583956 від 13 лютого 2024 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо майна за адресою: АДРЕСА_1 , також відсутні.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги, що у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім цього, відповідно до Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №3931020021 від 10 червня 2024 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 2 231,70 грн судового збору.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 , з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 524, 525, 548, 549, 553 ЦК Української РСР, ст. 328, 331, 1218, 1268 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд,
позов адвоката Штефаняка Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Штефаняк Іван Іванович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16.
Головуючий:Ганько І. І.