09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 367/8273/24
провадження № 61-2455ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач - ОСОБА_2 ,
25 лютого 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Васюк М. М. подав касаційну скаргу на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року (повний текст постанови складено 12 січня 2026 року) у справі № 367/8273/24.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк - десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, а саме: наведення поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують такі причини; надання доказів надсилання касаційної скарги учасникам справи.
На виконання вимог ухвали від 11 березня 2026 року адвокат Васюк М. М. подав заяву, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що цей строк був пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку із відключеннями електропостачання. Звертає увагу, що строк на касаційне оскарження, з моменту отримання оскарженої постанови апеляційного суду, сплив 13 лютого а касаційну скаргу подано 25 лютого
2026 року, тобто з пропуском 7 робочих днів. При цьому у період з грудня 2025 року по лютий 2026 року посилились ракетні та дронові атаки по території України, що вплинуло на фізичний стан та можливості представника підготувати касаційну скаргу у визначений законом строк.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Надаючи оцінку наведеним заявником підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Васюк М. М. поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 367/8273/24.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року залишено без змін.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року складено 12 січня 2026 року
За відомостями підсистеми Електронний суд повний текст постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 367/8273/24 доставлено до електронного кабінету адвоката Васюк М. М. 14 січня
2026 року до 17:00 години.
15 січня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу до вказаної постанови апеляційного суду.
За змістом частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Таким чином повний текст постанови Київського апеляційного суду
від 03 грудня 2025 року вважається врученим ОСОБА_1 14 січня 2026 року.
Водночас касаційну скаргу подано 25 лютого 2026 року, тобто більш ніж через тридцять днів після вручення заявниці оскарженої постанови апеляційного суду.
Щодо посилання представника заявниці на періодичні відключення електропостачання, як підставу поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, то Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 (провадження № 61-3675ск26) вже вказував, що застосування аварійних відключень електроенергії саме по собі не є підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури. Водночас, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку.
Крім того колегія суддів враховує, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, періодичні відключення електропостачання не завадили представнику ОСОБА_1 у період січня-лютого 2026 року брати активну участь у значній кількості (понад десять) судових справ, у тому числі з використанням електронних сервісів.
За цих обставин надані представником заявника графіки відключень електропостачання не підтверджують наявність у ОСОБА_1 об'єктивних перешкод для подання у розглядуваній справі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту постанови апеляційного суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави, якими заявниця обґрунтовує причини пропуску строку на касаційне оскарження, є неповажними, не пов'язані з діями чи бездіяльністю суду або технічними несправностями ЄСІКС, не вказують на наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги у визначений законом строк та не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі
№ 367/8273/24.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 2, 12, 44, 272, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васюк Микола Миколайович, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області
від 18 червня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду
від 03 грудня 2025 року у справі № 367/8273/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі
№ 367/8273/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников