07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 676/7565/25
провадження № 61-4485ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 квітня 2026 року АТ «Акцент-Банк», через засоби поштового зв'язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року в указаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У касаційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить поновити строк на касаційне оскарження. В обґрунтування зазначає про те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувана ухвала апеляційного суду надійшла на електронну пошту банку 20 лютого 2026 року, що є підставою для поновлення строку оскарження до 23 березня 2026 року, здачі касаційної скарги до кур'єрської служби ПП «ДКО-ЕКСПРЕС».
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додані документи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» єдиний державний реєстр операторів поштового зв'язку - інформаційно-комунікаційна система, що містить інформацію про операторів поштового зв'язку України. Оператор поштового зв'язку - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку. Послуги поштового зв'язку - діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
У статті 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначено, що оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про поштовий зв'язок» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, зокрема, встановлює порядок та форми ведення і веде єдиний державний реєстр операторів поштового зв'язку, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку.
Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України «Про поштовий зв'язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» (ЄДРПОУ 36494404) не є повноважним оператором із надання послуг поштового зв'язку, оскільки такий суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований (станом на дату подання касаційної скарги) відповідно до вимог чинного законодавства та не наділений таким правовим статусом і повноваженнями.
Відправлення листа кур'єрською доставкою відповідно до положень Закону України «Про поштовий зв'язок» є платною послугою, проте заявник не надав фіскальний чек (квитанцію, касовий чек тощо), який підтверджує дату здійснення поштового відправлення.
Надана до касаційної скарги АТ «Акцент-Банк» накладна від 23 березня 2026 року № UA 10189527 служби кур'єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» не є належним доказом направлення матеріалів касаційної скарги через пошту чи інші відповідні засоби зв'язку в контексті передання касаційної скарги на відправлення саме 23 березня 2026 року, а тому такою датою слід вважати 02 квітня 2026 року - день здачі зазначених матеріалів на Укрпошту (відомості Укрпошти за номером поштового відправлення 0505591467004).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2025 року у справі № 534/556/25, від 25 квітня 2024 року у справі № 904/299/22 та в ухвалах від 11 квітня 2024 року у справі № 922/3158/23, від 28 липня 2025 року у справі № 524/15453/24.
Отже додана до касаційної скарги накладна служби кур'єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» № UA 10189527, у якій до того ж відсутні відомості про отримання кореспонденції адресатом, не може слугувати доказом своєчасного звернення АТ «Акцент-Банк» до Верховного суду з касаційною скаргою у цій справі.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Отже, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Верховний Суд не вважає такими, що можуть оцінюватись на предмет поважності з мотивів, наведених вище, тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності підстав для такого поновлення строку, що у відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та подання відповідних доказів, які будуть підтверджувати ці обставини.
Верховний Суд звертає увагу, що з метою усунення недоліків касаційної скарги та подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі заявнику необхідно вказати та довести поважність пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи,що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Акта від 06 квітня 2026 року № 235, складеного уповноваженими особами відділу опрацювання документів (канцелярія) управління забезпечення автоматизованого документообігу суду, під час розкриття конверта (пакета), отриманого поштою, було виявлено відсутність документа, зазначеного у додатках до касаційної скарги у справі № 676/7565/25, який надійшов від АТ «А-Банк», а саме: докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 665,60 грн (3 328 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,
що підтверджує його сплату.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявник надав накладну № UA 10189526 служби кур'єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» про направлення копії касаційної скарги відповідачу ОСОБА_1 , проте вказана накладна не є належним доказом направлення матеріалів касаційної скарги через пошту чи інші відповідні засоби зв'язку, з підстав зазначених вище та не є виконанням вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Отже, заявнику необхідно додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров