08 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/452/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект" до боржника Фізичної особи-підприємця Гофмана Вадима Едуардовича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 196286,14 грн,
01.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект" (ідентифікаційний код 33595989, адреса місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Якова Гніздовського, буд. 1) звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гофмана Вадима Едуардовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення 196286,14 грн, зокрема 63408,29 грн боргу з орендної плати за користування орендованим майном за договором №150-Ар від 01.07.2023 за період з 01.07.2018 до 31.10.2025, 23461,96 грн 30% річних, 87186,40 грн пені у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, 1433,20 грн 3 % річних, 20796,29 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2023 до 31.01.2026, 332,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку передати справу для розгляду за виключною підсудністю спору до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням нерухомого майна .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті принципу верховенства права, важливої частини Конвенції, Європейський суд з прав людини розглядає "суд" як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку, він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві (Lavents v. Latvia (Лавентс проти Латвії), § 81).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) дійшов висновку, що фраза "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Поняття "суд, встановлений законом" з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.
Відповідно до частина 1 статті 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За визначенням, що міститься у Академічному тлумачному словнику української мови (Словник української мови: в 11 томах. - Том 7, 1976. - с. 573.), словосполучення "з приводу" означає "у зв'язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
За правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Така правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.
У заяві про видачу судового наказу стягувач просить стягнути з боржника борг зі сплати за користування нерухомим майном (орендної плати), яке розташоване за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Віскозна, буд.17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд заяви стягувача про видачу судового наказу на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України підсудний господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (об'єкта оренди) за правилами виключної територіальної підсудності.
Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частин 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі норм пункту 1 частини 1 статті 31, частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу за заявою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект" до боржника Фізичної особи-підприємця Гофмана Вадима Едуардовича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 196286,14 грн для розгляду за виключною територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва - за місцезнаходженням нерухомого майна (об'єкта оренди).
Керуючись статтями 27, 30, 31, 234-235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект" до боржника Фізичної особи-підприємця Гофмана Вадима Едуардовича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 196286,14 грн, а також додані до неї документи передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду протягом 10 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун