31 березня 2026 року
м. Черкаси
Справа №925/233/26
за позовом Черкаської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни
про стягнення 6783,39 грн
Представники учасників справи:
Позивач - Слинько М.Г.;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 24.02.2026 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни.
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача 6783,39 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване не земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з позивачем не уклав та не зареєстрував речове право оренди. У зв'язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою без укладення договору оренди позивач не отримав плату за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати.
1.4. 02.03.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09:30 31.03.2026.
1.5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 02.03.2026 доставлено до його електронного кабінету у ЄСІТС (а.с. 40), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресату за вказаною адресою. (а.с. 41-44)
1.6. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.7. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.8. Днем вручення ухвали суду від 02.03.2026 відповідачу є 15.03.2026 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. (а.с. 41)
1.9. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.10. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.11. 17.03.2026 суд з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни бути проінформованою про розгляд справи повідомив про розгляд справи за її участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а.с. 45)
1.12. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.13. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.14. У судове засідання 31.03.2026 з'явився представник позивача Слинько М.Г. Відповідач у судове засідання не з'явився.
1.15. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.16. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.17. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.18. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.19. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.20. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.21. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.22. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.23. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.24. 31.03.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.25. Представник позивача Слинько М.Г. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.26. 31.03.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.27. 31.03.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/233/26.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини належності відповідачу нерухомого майна; користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.2. 28.11.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення суду у справі №925/1465/23, яким позов Черкаської міської ради задовольнив повністю. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни на користь Черкаської міської ради 11300,06 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 23.05.2019 по 20.09.2023. Рішення суду набрало законної сили 01.01.2024.
3.3. У рішенні суду від 28.11.2023 у справі №925/1465/23 суд встановив:
- за адресою АДРЕСА_1 знаходиться нежитлова будівля площею 10480,7 кв. м, яка належала відповідачу ФОП Бондаренко Світлані Миколаївні на праві приватної власності у період з 23.05.2019 по 16.08.2021 у частці 41/5000 (86,4 кв. м), у період з 17.08.2021 до 20.09.2023 належить у частці 59/10000 (61,9 кв. м);
- нежитлова будівля розташована на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 0,6156 га у м. Черкаси по вул. Благовісна, 269 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;
- земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав;
- відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 51,0 кв. м, на якій розташований об'єкт нерухомого, що належить відповідачу, без укладення договору оренди у період з 23.05.2019 (дата припинення права користування попереднім землекористувачем) по 16.08.2021 та площею 36,4 кв. м у період з 17.08.2021 (відчуження відповідачем частини нерухомого майна на користь Радзевілової І.В.) по 20.09.2023;
- у зв'язку з користуванням земельною ділянкою у відповідача виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою.
- розмір плати за користування земельною ділянкою за період з 23.05.2019 по 20.09.2023 становив 11300,06 грн, що становив предмет майнових вимог позивача до відповідача у справі №925/1465/23.
3.4. Позивач та відповідач є учасниками справ №925/1465/23 та №925/233/26.
3.5. Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/233/26 обставини користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди з позивачем та користування земельною ділянкою без сплати орендної плати; розмір частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. 18.04.2007 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:02:031:0012, що знаходиться у м. Черкаси по Небесної Сотні (Леніна),105/Благовісна, 269, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, які використовуються під частину нежитлових приміщень будинку побуту "Славутич"; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; форма власності: комунальна, площа земельної ділянки 0,6156 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.02.2023 №НВ-7100140962023. (а.с. 17)
4.1.2. 23.07.2021 зареєстровано право спільної часткової власності Бондаренко Світлани Миколаївни за №43229587 на частку у розмірі 59/10000 на нежитлові приміщення будинку побуту "Славутич" площею 10480,7 кв. м за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні (Леніна),105/Благовісна, 269, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 663338371101, зокрема на частину нежитлових приміщень четвертого поверху: 4-9, 4-9/1,4-11, 4-11/1 загальною площею 51,70 кв. м, частину приміщень спільного користування 4пов. нового корпусу 4-1, 4-7, 4-10, 4-13, 4-15, 4-1 загальною площею 16,6 кв. м, частину приміщень спільного користування сходових маршів нового корпусу загальною площею 3,90 кв. м, частину приміщень загального користування техповерху нового корпусу загальною площею 14,20 кв. м, у підтвердження позивач подав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.01.2026 №462279886 (а.с. 14).
4.1.3. Станом на 01.01.2013 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по вул. Небесної Сотні (Леніна),105/Благовісна, 269 м. Черкаси, зокрема за ФОП Бондаренко С.М. на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2007 №8674, що підтверджується довідкою КП "ЧООБТІ" від 22.06.2021 №23242 о (а.с. 11-12)
4.1.4. Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2019 №2-4612 припинено Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення "Облпобутсоюз" право користування, зокрема земельною ділянкою по вул. Небесної Сотні/вул. Благовісна, 105/269, площею 0,6156 га кадастровий номер: 7110136400:02:031:0012. (а.с. 13)
4.1.5. 17.08.2021 ФОП Бондаренко Світлана Миколаївна (дарувальник) та Радзевілова Ірина Василівна (обдарована) уклали договір дарування частки у праві власності на нежитлові приміщення, який зареєстровано в реєстрі за №1712, згідно якого ФОП Бондаренко С.М. безоплатно передала у власність, а Радзевілова І.В. прийняла в дар 23/10000 частки у праві власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою у АДРЕСА_1 . (а.с. 15-16)
4.1.6. Згідно з розрахунком частки та площі нежитлових приміщень для нарахування відповідачу орендної плати за земельну ділянку частка відповідача у спільній частковій власності від загальної площі нежитлових приміщень у розмірі 10480,70 кв.м становить щодо приміщення 61,9 кв.м - 0,00590609. Частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) становить 36,4 кв.м (0,00590609 х 6156 кв. м (площа земельної ділянки). (а.с. 19)
4.1.7. 27.06.2019 Черкаська міська рада ухвалила рішення №2-4690 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", яким затвердила Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. Відповідно до Положення розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси з 01.01.2020 становить: для земельних ділянок, яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.13, 3%. (а.с. 23)
4.1.8. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 29.03.2023 становила 14601231,72 грн, на 19.01.2024 - 15345738,36 грн, на 06.02.2025 - 17186975,28 грн, що підтверджується витягами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. (а.с. 20-22)
4.1.9. Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2025 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12. Коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2015 рік - 1,433; 2016 - 1,06; 2017 - 1,0; 2018 - 1,0; 2019 -1,0; 2020 - 1,0; 2021 - 1,1; 2022 - 1,15, 2023 - 1,051 (а.с. 24)
4.1.10. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою площею 36,4 кв. м за період з 21.09.2023 до 01.02.2026 становить 6783,39 грн. (а.с. 26)
4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. За адресою м. Черкаси, вул. Небесної Сотні,105/вул. Благовісна,269 знаходиться нежитлова будівля площею 10480,7 кв. м, яка належала відповідачу ФОП Бондаренко Світлані Миколаївні на праві приватної власності у період з 23.05.2019 по 16.08.2021 у частці 41/5000 (86,4 кв.м), у період з 17.08.2021 по даний час належить у частці 59/10000 (61,9 кв. м);
5.5.2. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 площею 0,6156 га у м. Черкаси по вул. Благовісна, 269 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності;
5.5.3. земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав;
5.5.4. відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно користується частиною земельної ділянки без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
5.5.5. загальна площа земельної ділянки для нарахування плати за землю з урахуванням частки відповідача у спільній частковій власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, становить 36,4 кв.м;
5.5.6. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 36,4 кв.м у 2023 році становила 86336,07 грн; у 2024 році - 90738,28 грн; у 2025 році - 101625,39 грн; у 2026 році - 109755,42 грн;
5.5.7. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у 2023-2026 - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
5.5.8. розмір плати за користування земельною ділянкою площею 36,4 кв. м за період з 21.09.2023 до 01.02.2026 становить 6783,39 грн, зокрема:
- 723,80 грн за період з 21.09.2023 до 31.12.2023 (86336,07 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 365 днів х 102 днів);
- 2722,15 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 (90738,28 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 366 днів х 366 дні);
- 3048,76 грн за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 (101625,39 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 365 днів х 365 днів);
- 288,67 грн за період з 01.01.2026 до 01.02.2026 (109755,42 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 365 днів х 32 дні).
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
6.1. Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
6.2. За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
6.3. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
6.4. Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
6.5. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
6.6. Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
6.7. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
6.8. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
6.9. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
6.10. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
6.11. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
6.12. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
6.13. Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
6.14. Відповідно до пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
6.15. Відповідно до пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
6.16. Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
6.17. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (пункт 285.2 статті 285 ПК України).
6.18. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
6.19. Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
6.20. Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
6.21. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).
6.22. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).
6.23. Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
6.24. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).
6.25. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
6.26. Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду наведені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
6.27. Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
6.28. Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №756/3966/17.
6.29. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.30. Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
7.1. Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.
7.2. Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди землі.
7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою.
7.4. На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельні ділянці комунальної власності.
7.5. Земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав.
7.6. Відповідач використовує нерухоме майно у власній господарській діяльності та надає його у користування (оренду) іншим суб'єктам підприємницької діяльності;
7.7. Відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно користується частиною земельної ділянки без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
7.8. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
7.9. У зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою.
7.10. Плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
7.11. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
7.12. Відповідач договір оренди з власником земельної ділянки не уклав та не сплатив за користування земельною ділянкою до міського бюджету.
7.13. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
7.14. У разі не оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.
7.15. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
7.16. Для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
7.17. Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.
7.18. Ухилення відповідача від обов'язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
7.19. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
7.20. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постанови Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19).
7.21. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16, від 20.09.2018 у справі №925/230/17, від 29.07.2025 у справі №910/6662/24).
7.22. З дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, а також постанови Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19, від 05.08.2022 у справі №922/2060/20).
7.23. Отже, обов'язок щодо внесення плати за користування земельною ділянкою комунальної власності пов'язується саме з особою, власником нерухомого майна, розташованого на відповідній земельній ділянці, як з її фактичним користувачем.
7.24. Відповідач, усвідомлюючи свій обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав.
7.25. Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.
7.26. Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача.
7.27. Безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.
7.28. Норми підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 Податкового кодексу України встановлюють нижню та верхню межу розміру орендної плати.
7.29. Нижня межа розміру орендної плати не може бути меншою від розміру земельного податку, який для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено становить не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки та 5% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку, яких не проведено.
7.30. Верхня межа становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та може бути більшою, у випадку визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункти 288.5.2 та 288.5.3 Податкового кодексу України).
7.31. Рішенням суду, що набрало законної сили у зв'язку з не виконанням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати стягнуто з відповідача на користь позивача 11300,06 грн безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 23.05.2019 по 20.09.2023.
7.32. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
7.33. При нарахуванні орендної плати відповідачу позивач застосував ставки у розмірі 3% у 2023-2026 роках, з урахуванням розміру орендної плати, встановленої рішенням сесії міської ради на відповідний рік.
7.34. Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 36,4 кв. м за період з 21.09.2023 до 01.02.2026 становить 6783,39 грн.
7.35. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
7.36. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
7.37. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
7.38. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
7.39. Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.
7.40. Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 6783,39 грн безпідставно утриманих коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 21.09.2023 до 01.02.2026 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8.2. Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3328,00 грн на підставі платіжної інструкції №44 від 12.02.2026. (а. с. 10)
8.3. Позивач просив стягнути з відповідача на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
8.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, судовий збір у розмірі 3328,00 грн сплачений Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Черкаської міської ради до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 6783,39 грн (шість тисяч сімсот вісімдесят три гривні 39 копійок).
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Бондаренко Світлани Миколаївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 08.04.2026.
Суддя А.І. Гладун