вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"30" березня 2026 р. Справа № 911/3940/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Сухомлінова Олега Миколайовича про зупинення провадження у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Шаповалова Олександра Євгенійовича
до: 1) фізичної особи-підприємця Сухомлінова Олега Миколайовича;
2) фізичної особи-підприємця Сухомлінової Марії Миколаївни;
3) фізичної особи-підприємця Сухомлінова Романа Миколайовича
про усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників
позивача: Ганчева М.А. - адвокат, ордер серії АР № 1244972 від 16.02.2026;
відповідача 1: Федоренко О.П. - адвокат, ордер серії АА № 1158744 від 26.01.2026;
відповідача 2: Федоренко О.П. - адвокат, ордер серії АА № 1334489 від 24.01.2026;
відповідача 3: Федоренко О.П. - адвокат, ордер серії АА № 1095114 від 23.01.2026,
встановив:
Фізична особа-підприємець Шаповалов Олександр Євгенійович (далі - позивач, ФОП Шаповалов О.Є.) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою № 25/12/2025 від 29.12.2025 до фізичної особи-підприємця Сухомлінова Олега Миколайовича (далі - відповідач 1, ФОП Сухомлінов О.М.), фізичної особи-підприємця Сухомлінової Марії Миколаївни (далі - відповідач 2, ФОП Сухомлінова М.М.) та фізичної особи-підприємця Сухомлінова Романа Миколайовича (далі - відповідач 3, ФОП Сухомлінов Р.М.), у якій просить суд:
- зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди ФОП Шаповалову О.Є. у використовуванні свого нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності (безперешкодному доступу, вході, виході, в'їзді, виїзді, експлуатації, завозі, розміщенні і переробці продукції, розміщення офісу, устаткування, обладнання та іншого рухомого майна), а саме: земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:04:001:5098, загальна площа 1,5 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада Софіївсько-Борщагівська та адміністративної будівлі, загальною площею 415,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві спільної часткової власності;
- зобов'язати відповідачів надавати ФОП Шаповалову О.Є. безперешкодний доступ, вхід, вихід, в'їзд, виїзд, можливість експлуатації, можливість завозу, розміщення і переробки продукції, розміщення офісу, устаткування, обладнання та іншого рухомого майна до земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:04:001:5098, загальна площа 1,5 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада Софіївсько-Борщагівська та адміністративної будівлі, загальною площею 415,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вселити ФОП Шаповалова О.Є. до адміністративної будівлі, загальною площею 415,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Шаповалову О.Є. на праві спільної часткової власності (1/2 частки) належить земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5098, площею 1,5 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада Софіївсько-Борщагівська, а також адміністративна будівля загальною площею 415,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка вказаного майна належить ФОП Сухомлінову О.М.
Позивач зазначає, що починаючи з 2022 року відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні вказаним нерухомим майном, що полягає у недопуску позивача на територію земельної ділянки та до адміністративної будівлі за вказаними адресами, обмеженні доступу через в'їзні ворота, а також у фактичному позбавленні можливості використовувати майно у власній підприємницькій діяльності.
Унаслідок таких дій позивач позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність із використанням належного йому майна, розміщувати офіс, обладнання, продукцію та персонал. З огляду на викладене позивач звернувся до суду із цим позовом про усунення перешкод у користуванні майном, забезпечення безперешкодного доступу до нього та вселення до адміністративної будівлі.
Господарський суд Київської області ухвалою від 20.01.2026 прийняв позовну заву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
Через підсистему «Електронний суд» 29.01.2026 від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі просять суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку із наявністю тотожного спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № 369/24638/25 Києво-Святошинського районного суду Київської області, а у разі розгляду справи по суті - відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Крім того відповідач 1 у своєму відзиві звертає увагу на те, що спір про поділ спільного майна (вимога про усунення перешкод у користуванні яким є предметом розгляду в цій справі) між позивачем та відповідачем 1 вже розглядається Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 369/4523/24. На думку відповідача 1, до остаточного вирішення питання про поділ спільного майна розгляд цього позову є передчасним та може призвести до суперечливих судових рішень.
Через підсистему «Електронний суд» 23.02.2026 від ФОП Шаповалова О.Є. надійшла відповідь на відзиви, у якій позивач виклав клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзиви відповідачів. Відповідне клопотання суд задовольнив ухвалою від 23.02.2026.
Через підсистему «Електронний суд» 02.03.2026 від представника відповідачів надійшли заперечення (на відповідь на відзив).
Через підсистему «Електронний суд» 16.03.2026 від ФОП Сухомлінова О.М. надійшла заява від 15.03.2026 про зупинення провадження у справі, у якій відповідач 1 просить суд зупинити провадження у господарській справі за позовом ФОП Шаповалова О.Є. до ФОП Сухомлінова О.М., ФОП Сухомлінової М.М. та ФОП Сухомлінова Р.М. про усунення перешкод у користуванні майном до набрання законної сили рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у цивільній справі № 369/4523/24 (поділ майна в натурі) та до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 369/24638/25 (усунення перешкод у користуванні майном).
Обгрунтовуючи заяву, відповідач 1 зазначає про те, що 19.12.2025 Шаповалов О.Є. як фізична особа (не як ФОП) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном до тих самих відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначену справу прийнято до провадження, справі присвоєно єдиний унікальний номер № 369/24638/25.
Відповідач 1 вважає, що між господарською справою та справою № 369/24638/25 існує повна тотожність учасників, предмета та підстав позову, водночас розгляд двох ідентичних спорів паралельно у двох різних судах є неприпустимим, оскільки неминуче призведе до постановлення суперечливих судових рішень та порушення принципу правової визначеності.
Також відповідач 1 зазначає, що одночасно у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/4523/24 за позовом ОСОБА_1 до Шаповалова О.Є. про поділ майна в натурі. Предметом спору у справі № 369/4523/24 є поділ в натурі та визначення права власності на ті ж самі об'єкти нерухомого майна - адміністративну будівлю площею 415,6 кв. м та земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5098. Позивач у справі заявив вимоги про: поділ в натурі та визнання права власності на конкретні приміщення адміністративної будівлі за кожним зі співвласників; припинення права спільної часткової власності на адміністративну будівлю та земельну ділянку; поділ земельної ділянки з визнанням права власності на окремі ділянки та встановленням сервітутів.
Таким чином, на думку відповідача 1, вирішення спору про поділ майна у справі № 369/4523/24 безпосередньо визначатиме обсяг прав кожного зі співвласників на конкретні частини адміністративної будівлі та земельної ділянки.
Через підсистему «Електронний суд» 30.03.2026 від ФОП Шаповалова О.Є. надійшли заперечення від 29.03.2026 на клопотання (заяву) про зупинення провадження у справі.
Зокрема, позивач вважає, що відсутні передбачені процесуальним законом підстави для зупинення провадження, оскільки господарська справа та цивільна справа № 369/24638/25 не є тотожними та не перебувають у такому взаємозв'язку, який обумовлює об'єктивну неможливість розгляду даного спору (№ 911/3940/25).
На думку позивача:
- відмінний суб'єктний склад правовідносин, оскільки у господарській справі сторони виступають як фізичні особи-підприємці (суб'єкти господарювання), тоді як у цивільній справі - як фізичні особи;
- різні підстави позову, адже у господарській справі спір пов'язаний із порушенням права позивача на здійснення підприємницької діяльності та використання майна у такій діяльності, тоді як у цивільній справі - із порушенням прав співвласника як фізичної особи;
- відмінний предмет позову, оскільки у господарській справі заявлені вимоги спрямовані на усунення перешкод у використанні майна саме для здійснення підприємницької діяльності (включаючи розміщення обладнання, продукції, організацію діяльності), тоді як у цивільній справі йдеться про загальне право користування майном як складову права власності.
Позивач також вважає, що відповідач 1 не довів наявності передбаченої законом об'єктивної неможливості розгляду цієї справи (№ 911/3940/25) до вирішення справи № 369/4523/24, оскільки у поданій заяві відсутнє належне обґрунтування того, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.
На переконання позивача, наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення та оцінки всіх обставин, що входять до предмета доказування у даному спорі, а відтак відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Крім того, позивач фактично зазначає про відсутність реальної необхідності очікування вирішення спору про поділ майна, оскільки відповідач, будучи співвласником того ж самого майна, вже здійснює його використання у власній підприємницькій діяльності без будь-яких обмежень, водночас позбавляючи позивача можливості користування таким майном.
З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні, зокрема, до 30.03.2026.
Розглянувши у підготовчому засіданні 30.03.2026 заяву ФОП Сухомлінова О.М. від 15.03.2026 про зупинення провадження у справі з урахуванням заперечень ФОП Шаповалова О.Є. від 29.03.2026 на клопотання (заяву), заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом наведеної норми обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частина четверта статті 75 ГПК України).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється (постанови Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 922/2737/24, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зробив такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Предметом позову у цій господарській справі є вимоги позивача про захист його прав як співвласника нерухомого майна шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном, зокрема шляхом зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у доступі й використанні земельної ділянки та адміністративної будівлі, забезпечення безперешкодного доступу до них, а також вселення позивача до відповідної будівлі. Підставами позову є обставини, на які посилається позивач, а саме: наявність у нього права спільної часткової власності на спірне майно, здійснення відповідачами дій, що перешкоджають реалізації ним правомочностей користування та розпорядження майном, у тому числі в межах здійснення підприємницької діяльності, а також порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з недопуском до майна та фактичним одноосібним використанням його відповідачами.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд установив, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/4523/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексій Вікторович і Товариство з обмеженою відповідальністю «Превентивна охорона», про поділ майна в натурі.
Предметом заявлених позовних вимог у справі № 369/4523/24 є поділ майна в натурі між Сухомліновим О.М. та ОСОБА_4 , а саме - адміністративної будівлі загальною площею 415,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5098, загальною площею 1,5 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Софіївсько-Борщагівська, відповідно до часток у праві власності по 1/2 кожному.
Тобто у межах цивільної справи № 369/4523/24 вирішується питання про поділ в натурі того самого майна, яке є об'єктом спірних правовідносин у цій справі - адміністративної будівлі та земельної ділянки.
За своєю правовою природою поділ майна в натурі має наслідком припинення права спільної часткової власності та виникнення у співвласників права приватної власності на індивідуально визначене майно.
Суд зазначає, що заявлені у цій справі позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним майном (земельною ділянкою та адміністративною будівлею) та вселення до адміністративної будівлі є похідними від обсягу правомочностей співвласника та способу їх реалізації щодо такого майна. Вирішення цих вимог безпосередньо залежить від встановлення належного кожному із співвласників обсягу прав, визначення меж користування, а також конкретизації частин майна, які можуть перебувати у їх самостійному володінні та користуванні.
Відсутність визначених у натурі частин спірного майна та неврегульованість порядку його користування об'єктивно унеможливлює належну правову оцінку заявлених вимог про усунення перешкод у користуванні та вселення, оскільки такі вимоги передбачають існування чітко визначеного об'єкта користування, який на момент розгляду справи є невизначеним.
Водночас зазначені обставини можуть бути встановлені лише за результатами вирішення спору про поділ майна в натурі, оскільки саме поділ майна має наслідком припинення права спільної часткової власності, виникнення у кожного зі співвласників права приватної власності на індивідуально визначене майно, а також визначення меж, складу та характеристик майна, що переходить у власність кожного з них.
Отже, до вирішення спору щодо поділу спірного майна в натурі існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки встановлення порядку користування майном, а також вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні та вселення є передчасним і таким, що залежить від результатів вирішення спору про поділ майна у справі № 369/4523/24.
Водночас, розглянувши заяву відповідача 1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 369/24638/25 (про усунення перешкод у користуванні майном), суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення в цій частині з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі виключно у разі об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи.
Отже, визначальним для застосування цієї норми є не сам факт наявності іншого судового провадження, навіть за участю тих самих осіб та щодо того самого предмета, а неможливість встановлення обставин у цій справі без вирішення іншої справи.
Як убачається з доводів заявника, підставою для зупинення провадження зазначено наявність у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільної справи № 369/24638/25 за позовом ОСОБА_4 до тих самих відповідачів про усунення перешкод у користуванні тим самим нерухомим майном.
До матеріалів справи долучено копію відповідної позовної заяви ОСОБА_4 від 19.12.2025 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.
Суд погоджується, що між зазначеними справами існує схожість за складом учасників, предметом та підставами позову, однак сама по собі така схожість не свідчить про наявність об'єктивної неможливості розгляду даної справи.
Наявність у провадженні іншого суду справи з подібним або навіть тотожним предметом спору може мати значення для застосування інших процесуальних механізмів, однак сама по собі не є підставою для зупинення провадження у розумінні статті 227 ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що рішення у цивільній справі № 369/24638/25 не встановлює обставин, які не можуть бути досліджені та оцінені господарським судом у межах цієї справи, а відтак не має такого преюдиційного значення, яке б унеможливлювало її розгляд.
Водночас, попри схожість сторін, предмета та підстав позову, у межах цієї господарської справи позов заявлений фізичною особою-підприємцем та обґрунтований порушенням прав позивача саме у сфері здійснення підприємницької діяльності, а саме - неможливістю використання належного йому майна для провадження господарської діяльності, розміщення офісу, обладнання, продукції, здійснення виробничих процесів тощо.
Встановлення зазначених обставин можливе виключно під час розгляду справи по суті з дослідженням відповідних доказів, оцінкою характеру господарської діяльності позивача та дій відповідачів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, які підлягають встановленню у цій справі, можуть бути з'ясовані судом самостійно, незалежно від рішення у цивільній справі № 369/24638/25, яке не матиме визначального значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі № 911/3940/25.
Отже заявник не довів наявності підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України, для зупинення провадження у справі до вирішення справи № 369/24638/25.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача 1 та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 369/4523/24.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 227, пунктом 4 частини першої статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити частково заяву фізичної особи-підприємця Сухомлінова Олега Миколайовича від 15.03.2026 про зупинення провадження у справі.
2. Зупинити провадження у справі № 911/3940/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 369/4523/24.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/3940/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2026.
Суддя О.В. Щоткін