ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.03.2026Справа № 910/970/24
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря (помічника судді) - Конона В. В.
розглянувши у закритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/970/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технолоджі» (01133, місто Київ, вулиця І. Мечникова, будинок 10/2)
До Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45)
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу»,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін лайт корпоративні рішення»
про визнання недійсним рішення
За участі представників сторін:
Представник позивача: Коваленко С. В. - адвокат, ордер серії АІ №1827154 від 24.03.2025;
Представник відповідача: Бабченко Ю. Ю. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
Представник третьої особюи-1: не прибув;
Представник третьої особи-2: Мазуренко Т. С. - адвокат, ордер серії ВА №1076479 від 26.03.2024;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Технолоджі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 62-р/тк від 04.12.2023 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним зазначене рішення.
Протоколом атвоматизованого розподілу справи між суддями, справу №910/970/24 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 суд в складі судді Картавцевої Ю.В. позовну заяву залишено без руху.
06.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
12.02.2024 суд в складі судді Картавцевої Ю.В. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 12.03.2024. Залучено до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу»; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін лайт корпоративні рішення».
16.02.2024 від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення»), надійшли пояснення третьої особи щодо позову.
26.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.03.2024 від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Техніка для бізнесу») надійшли пояснення по справі.
06.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
11.03.2024 від позивача надійшла (1) заява про забезпечення доказів та (2) заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у складі судді Картавцевої Ю. В. від 12.03.2024 прийнято до розгляду заяви позивача про забезпечення доказів та про забезпечення позову. Розгляд заяв призначено на 12.03.2024.
12.03.2024 від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення») надійшло клопотання про об'єднання справ № 910/970/24 та 910/1866/24 в одне провадження.
Розглянувши у судовому засіданні заяви позивача про забезпечення доказів та позову суд у складі судді Картавцевої Ю. В. відмовив у їх задоволенні про що, після виходу з нарадчої кімнати, проголошено відповідну ухвалу від 12.03.2024.
Також, у судовому засіданні 12.03.2024 суд у складі судді Картавцевої Ю. В. на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів і оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 16.04.2024.
14.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.04.2024 суд у складі судді Картавцевої Ю. В. на місці ухвалив: (1) відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в закритому судовому засіданні; (2) закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 14.05.2024.
13.05.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 14.05.2024 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та оголосити перерву в судовому засіданні по суті до 18.06.2024.
Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату № 01-3-16/925/24 від 12.06.2024 здійснений повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв'язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., за результатами якого справу № 910/970/24 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко-Легких Г. П.
18.06.2024 від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення»), надійшло клопотання про призначення повторного підготовчого засідання.
18.06.2024 суд у складі судді Бондаренко-Легких Г. П. ухвалою прийняв справу №910/970/24 до свого провадження, керуючись частиною 14 статті 32 ГПК України розпочав повторне проведення підготовчого провадження у справі, підготовче судове засідання призначив на 20.08.2024.
Також даною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення») про об'єднання справ.
У судовому засіданні 20.08.2024 представник позивача подав клопотання про призначення комплексної судової експертизи, також заявив усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, представник відповідача заявив усне клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні. У судовому засіданні 30.08.2024 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи, (2) задовольнити усне клопотання відповідача про розгляд справи в закритому судовому засіданні, (3) встановити строк третій особі -2 на стороні позивача для подачі до суду висновку експерта до 01.10.2024 включно, (4) оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 03.09.2024.
03.09.2024 до суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення») надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 03.09.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 10.10.2024.
02.10.2024 до суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення»), надійшло клопотання про долучення висновку експертів №309/1-2/24 від 27.05.2024.
Ухвалою викликом-повідомленням від 08.10.2024 суд повідомив учасників справи про зняття з розгляду справи, призначеної на 10.10.2024 та про визначення нової дати підготовчого судового засідання на 28.11.2024.
У судовому засіданні 28.11.2024 суд на місці ухвалив: (1) поновити третій особі-2 на стороні позивача строк для подання доказів, а саме висновку експерта (2) закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 28.01.2025.
У судовому засіданні 28.01.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 25.03.2025.
У судовому засіданні 25.03.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 13.05.2025.
У судовому засіданні 13.05.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 10.06.2025.
Ухвалою викликом-повідомленням від 06.06.2025 суд повідомив учасників справи про зняття з розгляду справи, призначеного на 10.06.2025, та про визначення нової дати судового засідання по суті справи на 26.06.2025.
26.06.2025 до суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ТОВ «Грін лайт корпоративні рішення») надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 26.06.2025 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 29.07.2025.
Судове засідання призначене на 29.07.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою викликом-повідомленням від 08.09.2025 суд повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи по суті на 14.10.2025.
У судовому засіданні 14.10.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 11.11.2025.
У судовому засіданні 11.11.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 23.12.2025.
23.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 23.12.2025 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 27.01.2026.
Судове засідання призначене на 27.01.2026 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою викликом-повідомленням від 17.02.2026 суд повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи по суті на 24.03.2026.
У судове засіданні 24.03.2026 прибули представники сторін, а також третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, третя особа-й, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача або її уповноважений представник не прибули та про причини неявки суд не повідомляли.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступ у судових дебатах присутніх представників учасників справи, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті, Суд -
1. Фактичні обставини, що встановлені судом.
ТОВ «ВС Технолоджі» (надалі - позивач), ТОВ «Техніка для бізнесу» (надалі - третя особа-1) та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» (надалі - третя особа-2) (надалі також разом - учасники Торгів) взяли участь у відкритих торгах «Машини для обробки даних (апаратна частина)», проведених Філією «Управління Магістральних газопроводів «Прикарпатгаз» АТ «Укртрансгаз» в системі електронних публічних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівлі UA-2017-12-26-002393-a (надалі - Торги), які завершилися укладенням договору від 23.04.2018 року з ТОВ "ВС Технолоджі"
Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.10.2020 року № 63/91-рп/к розпочато розгляд справи №63/8-01-120-2020 за ознаками вчинення ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Техніка для бізнесу» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів з ідентифікатором у системі «Prozorro»: UA-2017-12-26-002393-а.
За результатами розгляду справи №63/8-01-120-2020 Комітет прийняв Рішення №62-р/тк від 04.12.2023 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», зокрема, дії ТОВ «ВС Технолоджі», ТОВ «Техніка для бізнесу» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
На ТОВ «ВС Технолоджі» накладено штраф у розмірі 7 977 009 гривень.
На ТОВ «Техніка для бізнесу» накладено штраф у розмірі 11 499 600 гривень.
На ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» накладено штраф у розмірі 813 189 гривень.
ТОВ «ВС «Технолоджі»» не погоджуючись із прийнятим Рішенням №62-р/тк звернулось до суду з даним позовом у порядку статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в якому просить визнати недійсним Рішення №62-р/тк від 04.12.2023.
2. Предмет та підстави позову.
Предметом позову є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.12.2023 №62-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Фактичними підставами позову є прийняття Рішення №62-р/тк на підставі помилкових висновків, що не підтверджені доказами, а отже, за твердженнями позивача, ґрунтуються на припущеннях.
Юридичними підставами позову є стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
3. Доводи позивача та третіх осіб щодо суті позовних вимог.
(1) Наявність господарських відносин між ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Техніка для бізнесу», а також між ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення», як і спільна участь у Торгах впродовж 2017-2018 років обумовлено однаковою сферою діяльності (учасники Торгів працюють на одному і тому ж ринку збуту), а сам по собі факт перебування суб'єктів у господарських відносинах не доводить наявність антиконкурентних узгоджених дій.
(2) Меморандум, що укладений між ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення», є економічно вигідним для обох сторін та не свідчить про єдність економічних інтересів товариств;
(3) висновки Комітету про те, що господарські відносини між ТОВ «ВС Технолоджі» та ФОП Алфьоровим С. Р. (який є одночасно одним із засновників ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення») створюють умови для обміну інформацією між учасниками Торгів є лише припущенням. Крім того, господарські відносини ТОВ «ВС Технолоджі» та ФОП Алфьоровим С. Р. розпочались ще у 2016 році, тобто задовго до оголошення закупівлі у Торгах;
(4) подання тендерних пропозицій в останній день встановленого строку на їх подання, є усталеною практикою та не свідчить про узгодженість дій учасників Торгів, а може бути результатом співпадіння;
(5) зазначення в електронних документах автором «ОСОБА_1», «ОСОБА_2», «ОСОБА_4», «ОСОБА_5» не свідчить, що такі документи були створені саме цими особами, оскільки, комп'ютерні програми PDF Acrobat та Microsoft Word як і програмне забезпечення Windows, мають функції встановлення автора (у тому числі автора окремого документа), що може бути зроблено будь-ким, хто отримав такий документ. Відтак, зазначення в електронному документі автором тієї чи іншої особи, ще не свідчить, що саме ця особа створила його. Отже, в тому числі і схожість в оформленні конкурсних документів учасників Торгів є умовною і не може свідчити про підготовку таких документів цією особою/однією і тією ж особою;
(6) збіг ІР-адреси може свідчити лише про те, що пристрої, які використовували працівники ТОВ «Техніка для бізнесу» та з яких вчинялися операції щодо подання скарги в межах Торгів були підключені до одного мережевого вузла, що обслуговується інтернет-провайдером офісу ТОВ «ВС Технолоджі» за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 10/2 і не є підтвердженням обміну або узгодженості дій ТОВ «Техніка для бізнесу» та ТОВ «ВС Технолоджі» під час підготовки та проведення Торгів;
(7) Комітет в першу чергу повинен був дослідити та проаналізувати цінові пропозиції учасників Торгів, які були різними за своєю суттю та ціною, а також змінювались під час проведення Торгів, що доводить відсутність узгодженості дій між учасниками та наявність між ними цінової конкуренції;
(8) Комітетом не доведено фактів, які відповідно до положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» чи Закону України «Про публічні закупівлі» свідчать про наявність відносин прямого чи опосередкованого контролю та пов'язаності ТОВ «ВС Технолоджі», ТОВ «Техніка для бізнесу» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення»;
Треті особи-1, 2 підтримали позовні вимоги позивача та просили їх задовольнити з аналогічних підстав.
4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.
Заперечення Комітету зводяться до того, що при прийнятті Рішення №62-р/тк досліджено всі обставини справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, та встановлено, що ТОВ «ВС Технолоджі», ТОВ «Техніка для бізнесу» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» під час підготовки й участі у відкритих Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання, що і є суттю правопорушення, оскільки учасники торгів не змагались між собою, чим усунули конкуренцію між собою в процедурі публічних закупівель (торгів).
5. Оцінка доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення №62-р/тк в повному обсязі.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд констатує, що періодом проведення Торгів з ідентифікатором у системі "Prozorro" UA-2017-12-26-002393-a
щодо яких оскаржуваним рішенням встановлено порушення є 26.12.2017-23.04.2018.
23.10.2020 року було прийнято органами АМК розпорядження про початок розгляду адміністративної справи № 63/8-01-120-2020 за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які стосуються спотворення результатів торгів з ідентифікатором у системі "Prozorro" UA-2017-12-26-002393-a/
В ході розгляду справи №63/8-01-120-2020 Комітетом були встановлені наступні обставини:
- наявність сталих господарських відносин між ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Техніка для бізнесу», між ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення», між ТОВ «ВС Технолоджі» і ФОП Алфьоровим С. Р. (один із засновників ТОВ «Грінг Лайт Корпоративні Рішення»;
На підставі листів Головного управління ДПС у Львівській області від 10.02.2020 № 6127/10/54.09 та ТОВ «ВС Технолоджі» від 24.02.2021 № 25 Комітетом встановлено, що між ТОВ «Техніка для бізнесу» і ТОВ «ВС Технолоджі» укладено договір поставки № 2109-3 від 21.09.2017. Протягом листопада 2017 - червня 2018 років, а саме до/під час та після проведення Торгів зареєстровано 10 податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей продавцем ТОВ «Техніка для бізнесу» покупцю ТОВ «ВС Технолоджі» на загальну суму 5 983 621,2 грн.
На підставі листів ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» від 30.07.2021 № 30/07-І, ТОВ «ВС Технолоджі» від 24.02.2021 № 25, Головного управлінням ДПС у м. Києві від 19.07.2021 № 27164/5/26-15- 12-07-19 Комітетом встановлено, що між ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» 05.10.2017 укладено Меморандум про взаємодопомогу, яким передбачено, що ТОВ «ВС Технолоджі» надаватиме ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» поворотну фінансову допомогу без нарахування відсотків, а натомість ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» зобов'язується, за можливості, здійснювати закупівлю товарів і послуг у ТОВ «ВС Технолоджі», необхідних для виконання ним зобов'язань перед замовниками. Господарські відносини між ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» існували протягом 2017-2018 рр., що підтверджується відповідними договорами про надання поворотної фінансової допомоги та про закупівлю товарів. В період проведення Торгів ТОВ «ВС Технолоджі» було поставлено на замовлення ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» комп'ютерне й офісне обладнання, а також надано ряд послуг з обслуговування офісного друкувального обладнання та послуг з реєстрації, обробки, технічної підтримки та відновлення працездатності програмного забезпечення системи Service Desk на загальну суму 1 438 372,45 грн з ПДВ, що також підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
На підставі листа АТ «ПРАВЕКС БАНК» від 13.07.2020 № 3454/09БТ Комітет встановив, що ТОВ «ВС Технолоджі» перерахувало ФОП Алфьорову С. Р., який є одним із засновників ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення», протягом 3 кварталу 2017 - 2 кварталу 2018 років кошти в сумі 1 239 500,00 гривень (тобто до/під час та після проведення Торгів).
- взаємозв'язок ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» та ТОВ «ВС Технолоджі» через фізичну особу ОСОБА_1 ;
Згідно листів ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» від 30.07.2021 № 30/07-І, ГУ ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 7847 19126-15-02-05-23-сі одним із засновників товариства був ОСОБА_1 в період із січня по травень 2018 року, тобто в період проведення Торгів та який протягом IV кварталу 2017 року та І-ІІ кварталу 2018 року отримував дохід від ТОВ «ВС Технолоджі» як фізична особа-підприємець за ознакою доходу 157.
- надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення»;
Згідно листа АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» від 11.01.2022 № 10195/01-22БТ ТОВ «ВС Технолоджі» впродовж жовтня-грудня 2017 року повернуло ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» поворотну фінансову допомогу згідно договору №101017 від 10.10.2017 та договору №5295 від 12.12.2017. Також між ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» та ТОВ «ВС Технолоджі» було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №261218 від 26.12.2018.
- синхронність дій учасників Торгів під час подання тендерних пропозицій та створення електронних файлів;
На підставі листів ДП «ПРОЗОРРО» від 06.09.2019 № 206/2513/03, ТОВ «Смарттендер» від 23.10.2019 № 351, від 23.09.2019 № 562, від 17.02.2022 № 107 Комітет встановив, що первинні тендерні пропозиції учасники Торгів подали 01.02.2018 з різницею 21 хв - 1 год 27 хв, які змінили в передостанній день прийняття пропозицій - 08.02.2018 з різницею 20 хв - 4 год 28 хв. Дії щодо подачі та зміни пропозицій Відповідачі здійснювали в певній послідовності: спочатку ТОВ «Техніка для бізнесу», а потім ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення» і останнє ТОВ «ВС Технолоджі». При цьому, частина файлів, завантажених учасниками Торгів, що мають спільні унікальні особливості, була створена з однаковою датою - 08.02.2018 та з мінімальною різницею в часі.
- створення електронних файлів, завантажених учасниками Торгів, працівниками ТОВ «ВС Технолоджі» та одним із засновників ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення»;
У властивостях електронних документів «Лист-відгук» ТОВ «ВС Технолоджі» і «Цінова пропозиція», «Проект договору» ТОВ «Техніка для бізнесу» в рядку «Автор» міститься інформація «ОСОБА_2». Дата створення цих документів 08.02.2018. Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 7847/9/26-15-02-05-23 та листом ТОВ «ВС Технолоджі» від 19.02.2020 № 25 підтверджується перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ «ВС Технолоджі» протягом липня 2017 року - червня 2018 року на посаді юриста. Документи тендерної пропозиції ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення»: «Щодо строку укладання договору», «Щодо строку дії пропозиції», «Щодо санкцій», «Цінова пропозиція», «Посилання на веб-портал», «Інформація про технічні хар-ки товару», «Довідка про субпідрядника», «Довідка з посиланням на сайт з ПО», «Відсутність підстав для відмови» створені автором - ОСОБА_5. З листа ТОВ «ВС Технолоджі» від 19.02.2020 № 25 Комітет встановив, що ОСОБА_3 була працівником товариства, де займала посаду менеджера з 01.11.2016 по 01.02.2018. ТОВ «ВС Технолоджі» у складі своєї тендерної пропозиції надало чотири електронні документи: «Цінова пропозиція», «Лист аналог договір», «Довідка щодо довкілля» і «Довідка про згоду з умовами проекту договору», де у властивостях електронних файлів PDF-документів у рядку «автор» зазначено ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення»).
- схожість оформленні цінових пропозицій ТОВ «ВС Технолоджі» та ТОВ «Техніка для бізнесу»;
Комітет, проаналізувавши форму додаток 3 «ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ» Замовника та інформацію, надану ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Техніка для бізнесу», виявив схожості в їх оформленні, відмінні від форми Замовника, а саме: у таблиці «Розрахунок вартості тендерної пропозиції» написано номер Торгів з однаковою помилкою - двічі вказано «UA - UA»: ТОВ «ВС Технолоджі» - «UA- UA2017-12-26-002393-a», ТОВ «Техніка для бізнесу» - «UA-UA-2017-12-26-002393-a»; у числових значеннях Ціна і Сума таблиці «Розрахунок вартості тендерної пропозиції» ТОВ «ВС Технолоджі» і ТОВ «Техніка для бізнесу» використали однаковий розділовий знак «.».
- використання ТОВ «Техніка для бізнесу» ІР-адреси ТОВ «ВС Технолоджі» під час подання скарги до Комітету;
З листа ТОВ «Смарттендер» від 23.09.2019 № 562 та листа ТОВ «АНЛІМІТЕД ТЕЛЕКОМ» від 24.01.2020 № 242 Комітет встановив, що ТОВ «ВС Технолоджі» надається доступ до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_1 з місцем підключення: вул. Мечникова, буд. 10/2, м. Київ (місцезнаходження ТОВ «ВС Технолоджі»). Із зазначеної ІР-адреси ТОВ «ВС Технолоджі» здійснювало реєстрацію, вхід до кабінету учасника та інші дії, пов'язані з подачею заяви на участь у Торгах. Згідно листа ТОВ «Е-ТЕНДЕР» від 23.10.2019 № 351 ТОВ «Техніка для бізнесу» 26.02.2018 подало скаргу до Антимонопольного комітету України з ІР-адреси НОМЕР_1 , проте місцезнаходженням даного товариства є м. Львів, вул. Городецька, 154.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом наполягав на тому, що Антимонопольним комітетом не доведено в межах розгляду адміністративної справи та не обґрунтовано в достатній мірі те, що учасники Торгів не змагалися між собою, а узгоджували свої дії.
Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі Закон № 2210):
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.
Перевіряючи дії Комітету на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Комітету, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 «Про захист економічної конкуренції» підстав для зміни/скасування/визнання недійсним рішення Комітету.
Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.
Суд звертається до сталих та послідовних правових висновків (викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №910/11961/24, від 17.12.2024 у справі №909/1182/23, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21, від 22.12.2022 у справі №914/130/22, від 09.09.2021 у справі №910/12953/20, від 26.05.2022 у справі №910/20099/20) такого змісту:
- для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків;
- недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону;
- таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень Комітету щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків, зокрема таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію;
- для визнання органом Комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі;
- негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами);
- узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу/торгів/аукціону.
- для доведення порушення у вигляді спотворення результатів торгів не потрібно аналізувати пропозиції учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією.
Отже, суд приходить до висновку, що суд не може переоцінювати зібрані в адміністративній справі органами АМК докази у їх сукупності щодо наявності/відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки встановлення такого порушення є дискреційними повноваженнями органів Антимонопольного комітету України.
За таких обставин, твердженням позивача про недоведеність відповідачем тверджень та підстав для встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Разом з тим, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, крім неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; є також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Суд враховує, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Комітету не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Комітету, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами Комітету відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).
В силу положень статті 8, статті 9, частини 2 статті 19 Конституції України, які є нормами прямої дії, Комітет як державний орган має виконувати свої дискреційні повноваження керуючись принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства.
Згідно пункту 3 статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель;
6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Верховний Суд послідовно та неодноразово робив висновки, зокрема і в найновіших за часом постановах, зокрема постанові КГС ВС від 28.10.2025 року у справі № 170/8936/21, що:
- дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права, та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля;
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;
- ураховуючи, зокрема, статтю 19 Конституції України, приписи Закону № 2210, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", під час прийняття рішення АМК має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватись принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості;
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб'єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття;
- cуд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) АМК поза межами перевірки за критеріями, визначеними у статті 19 Конституції України та статті 59 Закону № 2210;
- завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу;
- критеріями перевірки законності оспорюваного рішення є конституційні положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (формальний критерій), а складові принципу верховенства права дають суду підстави досліджувати зміст ухваленого (сутнісний критерій) на предмет відповідності легітимній меті, недискримінації, пропорційності, тощо;
- дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми Конституції дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Згідно частини 1 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що була чинна станом на дату прийняття рішення Комітету) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 2 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що була чинна станом на дату прийняття рішення Комітету) передбачено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Зі змісту статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що була чинна станом на дату прийняття рішення Комітету) вбачається, що діями, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", законодавець визначає збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що була чинна станом на дату прийняття рішення Комітету) суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (проте дані норми не стосуються порушення, визначеного у рішенні АМК, що оскаржується у даній спраі).
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що була чинна станом на дату прийняття рішення Комітету) перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
01.01.2024 набрав чинності Закон №3295-IX, яким внесені зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та доповнено його положення статтею 37-1 "Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". Тобто, до 01.01.2024 у Законі України «Про захист економічної конкуренції» була відсутня норма, яка чітко визначала строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і така норма (стаття 37-1) вступила в дію з набранням чинності Закону № 3295-IX, тобто з 01.01.2024, який у Прикінцевих та перехідних положеннях не встановлює зворотної дії в часі його норм.
Суд констатує, що ні Законом України «Про захист економічної конкуренції», ані Правилами розгляду заяв і справ порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Комітету від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила розгляду заяв і справ) у редакціях до 01.01.2024, не визначалось строків, які встановлюють тривалість розслідування антимонопольної справи з моменту його початку та до винесення відповідного рішення Комітету.
Проте необхідно зазначити, що норма статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не зазнавала змін з моменту прийняття цього нормативного акта, а отже як на момент початку розгляду антимонопольної справи (23.10.2020), так і на момент ухвалення Комітетом оспорюваного рішення (04.12.2023), існували визначені строки давності притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення) та встановлене імперативне правило, за яким суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності поза межами визначених строків давності.
На переконання суду, зупинення строку давності (частина 2 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції») притягнення до відповідальності особи не може бути використано для необґрунтованого затягування розслідування.
Оскільки, у частині 1 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначалися строки давності притягнення до відповідальності, відповідно, розгляд антимонопольної справи мав бути здійснений в такі строки, які б не перевищували строків давності притягнення до відповідальності, недотримання яких має наслідком звільнення особи від відповідальності, отже важливим є дотримання строків давності, встановлених в статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», і положення частини 2 цієї статті не скасовують, підміняють та/або продовжують визначені частиною 1 цієї статті строків давності.
Також положення статті 19 Конституції України та пункту 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції як на момент початку розгляду антимонопольної справи - 23.10.2020, так і на момент ухвалення Комітетом оспорюваного рішення - 04.12.2023) не наділяють правом органи Комітету щодо притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у частині першій статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суд враховує, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом. Відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це, межі дискреційних повноважень такого органу не можуть бути неоглядними. Міра такого розсуду повинна бути мінімально достатньою, зокрема, з метою уникнення порушення нормативно-правових приписів та запобіганню зловживання.
З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень органам обсяг яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і Конституцією України.
Суд зазначає, що такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно з судовою практикою в межах розслідування порушення конкурентного законодавства ЄСПЛ неодноразово зазначав, що адміністративні органи, приймаючи рішення, не можуть забезпечувати дотримання гарантій, передбачених Конвенцією. Тому такі рішення згодом повинні бути предметом перевірки судового органу, що має "повну юрисдикцію" та насправді забезпечує гарантії пунктом 1 статті 6 Конвенції (зокрема, Albert and Le Compte v. Belgium, Tsfayo v. the United Kingdom, Vasteberga Taxi Aktiebolag And Vulic v. Sweden).
За висновками ЄСПЛ "повна юрисдикція" передбачає наявність у суду повноважень дослідити всі питання факту і права, що мають значення для відповідного спору, та поетапно оцінити всі аргументи сторони. Лише такий орган судової влади відповідає поняттю "Суд" у розумінні статті 6 Конвенції (рішення Terra B. V. Woningen v. the Netherlands, Sigma Radio Television Ltd v. Cyprus та Produkcija Plus Storitveno Podjetje d.o.o. v. Slovenia).
Крім того ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції"; від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України").
У справі "Funke, Crйmieux and Miailhe" ЄСПЛ вважає, що оскаржувані операції в сфері конкуренції не можна розглядати як суворо пропорційні переслідуваним законним цілям (пункт 49 рішення).
Таким чином, в силу положень Закону України «Про Антимонопольний комітет України» питання щодо тривалості розслідування в антимонопольній справі з моменту його початку до винесення відповідного рішення Комітету, незважаючи на відсутність нормативно запроваджених у Законі України «Про захист економічної конкуренції» до 01.01.2024 строків розгляду й прийняття відповідного рішення, не дозволяє сприймати стан розв'язання цього питання безмежним, безкінечним, таким, що може тривати невиправдано довго.
Вказані висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №922/3820/24, правовідносини в якій є схожими за предметом із справою, що розглядається.
Отже, на переконання суду, тривалість розгляду антимонопольної справи з перевищенням строків давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції має бути виправдано об'єктивними обставинами.
Судом вище зазначалось, що періодом проведення Торгів є 26.12.2017 - 23.04.2018.
Відтак, строк давності притягнення ТОВ «ВС Технолоджі» до відповідальності сплив 23.04.2023.
Натомість, Рішення №62-р/тк прийнято Комітетом лише в грудні 2023, тобто поза межами, визначених частиною 1 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строків давності.
Суд вважає, що Комітетом не доведено об'єктивної складності антимонопольної справи, оскільки, предмет закупівлі є однотипним, а сама справа антимонопольного Комітету стосується лише однієї процедури закупівлі.
Крім того, суд враховує, що позивач не ухилявся від надання запитуваної інформації (див. вимоги Комітету від 05.02.2021 №63-02/652 в та від 11.11.2022 №63-02/2349), натомість вчиняв дії щодо об'єктивного розгляду справи шляхом подачі своїх пояснень (див. листи-відповіді ТОВ «ВС Технолоджі» від 24.02.2021 №25 та від 23.11.2022 №192).
В Рішенні №62-р/тк Комітет посилався виключно на ті докази, які були зібрані впродовж 2019-2022 років і жодних дій щодо збирання та отримання додаткових доказів, які вплинули на результат прийнятого рішення після 23.04.2023 (тобто після спливу строку давності притягнення до відповідальності) Комітет не здійснював.
Отже, всі необхідні докази та пояснення були зібрані Комітетом продовж 2019-2022 років, у зв'язку з чим, відповідач мав об'єктивну можливість розглянути антимонопольну справу та прийняти відповідне рішення до 23.04.2023, проте Рішення №62-р/тк прийнято лише 04.12.2023.
У разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини щодо бездіяльності органів Комітету, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за відсутності об'єктивних і поважних причин, що пов'язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи/поведінка сторін антимонопольної справи/дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу Комітету не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
З огляду на встановлену бездіяльність Комітету, що полягає у зволіканні з прийняттям Рішення №62-р/тк, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВС Технолоджі» підлягають задоволенню в частині, що стосується безпосередньо позивача.
Водночас, позивач у прохальній частині позову просить визнати недійсним Рішення №62-р/тк повністю, яке окрім самого позивача стосується також інших юридичних осіб - ТОВ «Техніка для бізнесу», ТОВ «Грін Лайт Корпоративні Рішення», які хоч і залучені до участі у даній справі в якості третіх осіб, проте позивачами у цій справі вказані особи не є.
Відповідно, рішення органу Комітету, у тому числі, й те, яке стосується притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими особами (особою), зацікавлена особа має право оскаржити лише стосовно себе. Вимога про визнання недійсним рішення органу Комітету розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі. При цьому встановлені у такій справі обставини не набувають преюдиціального значення у розумінні приписів частини четвертої статті 75 ГПК України для іншої особи (осіб) - відповідача (відповідачів) в антимонопольній справі і ця (особа) має право на оскарження у встановленому законом порядку рішення органу Комітету у частинах, які стосуються безпосередньо її.
Стала та послідовна правова позиція з відповідного питання викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи №910/2193/17, від 20.03.2018 зі справи №913/52/17, від 27.03.2018 зі справи №910/8144/15-г, від 12.06.2018 зі справи №922/5616/15, від 18.12.2018 зі справи №922/5617/15, від 28.01.2020 зі справи №915/1860/18.
З огляду на викладене, в іншій частині у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
6. Розподіл судових витрат.
Позивач у позов зазначив, що ним понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн, а також інші витрати у розмірі 1978, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Антимонопольний комітет України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Втім, позивач не подав до суду жодних доказів на підтвердження понесенні інших витрат у розмірі 1978, 00 грн та не конкретизував їх склад (які саме витрати входять до обсягу «інші витрати»). Відтак, суд покладає такі витрати позивача на останнього.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77,79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технолоджі» - задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №62-р/тк від 04.12.2023 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технолоджі».
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Технолоджі» (01133, місто Київ, вулиця І. Мечникова, будинок 10/2; ідентифікаційний код: 30574751) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.04.2026.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких