Справа № 635/12805/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/297/26 Карасава І.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
09 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника - Тилика Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,
Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скарга, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, постанова судді винесена з порушенням норма матеріального та процесуального права, без його участі, оскільки він перебував на лікуванні після отримання поранення.
Зазначає, що від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся, оскільки відповідні лабораторні дослідження неможливо провести в КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», куди йому пропонували прослідувати поліцейські.
12.02.2026 від ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких звертає увагу на недопустимість у якості доказів відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, посилається на порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він є діючим військовослужбовця і до нього повинен був застосовуватися спеціальний порядок, передбачений статтею 266-1 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надав, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Тилика Т.М., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Тилика Т.М., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України встановлена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 21.10.2024 о 12:54 в селищі Песочин по шосе Полтавське, 202/1 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими на стаціонарному блокпосту. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Внаслідок чого, водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», від чого ОСОБА_1 відмовився.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про розгляд справи за його відсутності не є безумовною підставою для скасування постанови судді.
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення перебувала в провадженні районного суду з 06.11.2024.
Апеляційний суд звертає увагу, що суддею призначалася справа до розгляду на: 13.01.2025; 06.02.2025; 25.03.2025; 27.05.2025; 06.08.2025; 15.09.2025, п'ять з яких, відкладалися за заявами ОСОБА_1 з різних підстав.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що поліцейськими було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я, в якому неможливо було провести медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відмова водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду не була пов'язана з вказаними обставинами.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис є неналежним доказом апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2024.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність застосування до нього порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченого статтею 266-1 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов'язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.
Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2024, суду не надано.
Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби заслуговує на повагу, але не свідчить про те, що на момент вчинення правопорушення він безпосередньо виконував обов'язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойового розпорядження.
З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна