Справа № 643/3823/26 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/1125/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317
ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 311 КК України
08 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120252211220000172 від 01.02.2025 за частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 317, частиною 3 статті 313, частиною 3 статті 311, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 311 КК України,
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 строку тримання під вартою - задоволено та продовжено обвинуваченим строк тримання під вартою до 23.05.2026, включно.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду щодо ОСОБА_8 в частині безальтернативного тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою відповідно до статті 182 КПК України визначити обвинуваченій розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, як альтернативний запобіжний захід, при внесенні якої ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.
В обґрунтування апеляційної скарги, захисник вказує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.
25.03.2026 у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої із можливістю внесення раніше визначеної застави. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання прокурора, не застосував заставу щодо ОСОБА_8 , не зазначивши обставин, які б обгрунтовували таке рішення, фактично виключивши можливість внесення застави та погіршивши становище обвинуваченої
Крім того, на думку захисника, суд формально посилався на ризики, оскільки обвинувачена надала показання, активно співпрацювала з органом досудового розслідування, обвинувачена має хронічне захворювання - астму, потребує медичного контролю та лікування.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника обвинуваченої ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, враховуючи, що йому було відмовлено у роз'ясненні оскаржуваної ухвали в частині визначення ОСОБА_8 застави, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила підстави для її часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що захисник обвинуваченої ОСОБА_8 оскаржує ухвалу суду лише в частині невизначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів перевіряє судове рішення в цій частині.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частиною 4 статті 183 КПК України визначено випадки, коли слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. З долученої захисником ОСОБА_7 копії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 вбачається, що слідчим суддею у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120252211220000172 від 01.02.2025 щодо ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 05.02.2026 та одночасно визначено їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, з покладенням на ОСОБА_8 відповідних процесуальних обов'язків, у випадку внесення визначеного розміру застави. З матеріалів провадження судом апеляційної встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120252211220000172 від 01.02.2025 щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 затверджений прокурором 26.02.2026 та скерований до суду першої інстанції. 25.03.2026 прокурор звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що в підготовчому судовому засіданні судом вирішувалося питання про продовження строку тримання під вартою щодо всіх обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та за результатами розгляду клопотання прокурора постановлено ухвалу про продовження всім обвинуваченим строку тримання під вартою до 23.05.2026, включно. При цьому, інформації про те, що обвинуваченій ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід із раніше визначеним розміром застави, судом не було зазначено, як і не наведено конкретних мотивів невизначення щодо неї такого альтернативного запобіжного заходу. У мотивувальній частині ухвали зазначено, що суд не знаходить підстав для обрання іншого запобіжного заходу, застосування застави або зменшення її розміру. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено. Враховуючи, що ухвала від 25.03.2026 постановлена щодо всіх обвинувачених у даному кримінальному провадженні, та мотивувальна частина судового рішення не містить однозначного висновку щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , саме з раніше визначеним розміром застави, як просив прокурор у своєму клопотанні, колегія суддів приходить до висновку про вмотивованість апеляційних вимог захисника та наявність підстав для їх часткового задоволення, оскільки судове рішення має бути чітким, зрозумілим та обґрунтованим, що є ключовою вимогою принципу правової визначеності та верховенства права, виключаючи двозначність та забезпечуючи однозначне виконання, що гарантує передбачуваність застосування норм права. З огляду на те, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_8 був визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 у справі № 953/9391/25 (1-кс/953/8090/25), а прокурор просив продовжити обвинуваченій тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду від 25.03.2026 в частині невизначення ОСОБА_8 застави як альтернативного запобіжного заходу та в цій частині постановлення нової ухвали, якою клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави підлягає задоволенню. У випадку внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025, ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти із покладенням на неї процесуальних обов'язків, зазначених в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025 у справі № 953/9391/25 (1-кс/953/8090/25), з роз'ясненням обвинуваченій наслідків невиконання покладених на неї процесуальних обов'язків. Враховуючи, що колегія суддів не визначає альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який вже був визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2025, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року - скасувати в частині невизначення ОСОБА_8 застави як альтернативного запобіжного заходу та в цій частині постановити нову ухвалу. Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави - задовольнити.
В решті ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: