Справа №635/572/26 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/847/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 81-1 КК України
Іменем України
06 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харків в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28.01.2026 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вищевказаною ухвалою відмовлено в задоволенні подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції вказав, що як вбачається з ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2024, ОСОБА_7 будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, звільнявся від відбування покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2022, для проходження військової служби за контрактом. Після умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, ОСОБА_7 продовжив злочинну діяльність, та вчиняв крадіжки, за що засуджений вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.03.2025, вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 16.07.2025 та Слобідського районного суду м. Харкова від 03.09.2025, частково скасованим вироком Харківського апеляційного суду від 03.12.2025.Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_7 не мав та не має наміру проходити військову службу, а лише бажає уникнути відбування покарання.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)».
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 2-1 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Згідно зі ст. 81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 152 - 156-1, 258 - 258-6, частиною четвертою ст. 286-1, ст. 348 цього Кодексу, а також до засуджених осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до ст. 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам, визначеним ст. 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Слобідського районного суду м. Харкова від 03.09.2025, частково скасованим вирком Харківського апеляційного суду від 03.12.2025, за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
11.09.2025 року засуджений ОСОБА_7 прибув в Державну установу «Темнівська виправна колонія (№ 100)» із Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
Засуджений ОСОБА_7 виявив бажання проходити військову службу за контрактом, а саме: 05.01.2026 року подав заву, та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначених статтею 213 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». За результатами медичного огляду ОСОБА_7 визнано здоровим та придатним до військової служби.
Разом із тим, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2024, встановлено, що ОСОБА_7 будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, був звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2022, для проходження військової служби за контрактом.
Однак після умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, ОСОБА_7 продовжив злочинну діяльність, та вчиняв крадіжки, за що засуджений вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.03.2025, вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 16.07.2025 та Слобідського районного суду м. Харкова від 03.09.2025, частково скасованим вироком Харківського апеляційного суду від 03.12.2025.
Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, приходить до переконання, що застосування до засудженого ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення, з урахуванням наведених обставин, не буде сприяти підвищенню бойового духу та боєздатності Збройних сил України. Висловлення засудженим бажання проходити військову службу не є у цьому випадку достатньою підставою для застосування до нього положень ст. 81-1 КК України зважаючи на те, що ОСОБА_7 , отримавши шанс на спокутування власної провини перед суспільством на полі бою, таким шансом не скористався та вчинив нові злочини в період умовно-дострокового звільнення та під час проходження військової служби за контрактом, що вказує на відсутність в нього реального бажання проходити військову службу, а наявність лише наміру уникнути відбування покарання за вчинений ним злочин.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до аналогічного висновку, як і суд першої інстанції, що вказані звернення засудженого свідчать не про дійсність намірів проходити військову службу в лавах ЗСУ, а про бажання засудженого у такий спосіб ухилитись від подальшого відбування реального покарання у виді позбавлення волі.
Доводи прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення подання установи відбування покарання, а також не свідчать про наявність достатніх підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Звідси, оскільки судом при постановленні ухвали не допущене порушення вимог чинного процесуального та матеріального законодавства,то апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного і керуючись ст. 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28.01.2026 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді