Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/108/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Стручкова Л. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
01.04.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Ковальової Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальової Т.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2026 року в справі про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
приватного підприємця, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 524633 від 26.11.2025 року, ОСОБА_1 26 листопада 2025 року о 22 год. 24 хв. керував транспортним засобом «Honda ЕNS1» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.. Козацький шлях, 95, в м. Олександрія, з явними ознаками наркотичного сп'яніння і, в порушення вимог п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку.
При таких обставинах, постановою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, підтверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів, у тому числі відеозаписами обставин події.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальова Т.Ю. просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про незаконність зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відсутність у поліцейських приводів та підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу, який ніяких ознак наркотичного або іншого сп'яніння не проявляв і не повинен був виконувати незаконні вимоги працівників поліції.
Крім того, захисник Абдулаєва Р.Б. вказує про те, що працівники поліції не дотримались встановленого профільними інструкціями порядку виявлення та направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, протокол за відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, який на думку захисника не має ніякого доказового значення, складений з формальних підстав, за відсутністю належних та допустимих доказів, у тому числі безперервного відеозапису.
Адвокат Ковальова Т.Ю. стверджує, що суд не зважаючи на аргументовану позицію сторони захисту, формально розглянув справу, допустив необ'єктивність та неповноту при дослідженні доказів, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, ухвалив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яке не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи.
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Ковальова Т.Ю. просить поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2026 року, вказуючи про те, що після безпідставного повернення апеляційної скарги, долучення договору про надання юридичних послуг, захисник повторно змушена була звертатися до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ковальова Т.Ю. не приймали участь в судовому засіданні 09.01.2026 року, апеляційна скарга подана 20 січня 2026 року, однак постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2026 року була повернута з формальних підстав.
В контексті застосування на практиці ст. 55 Конституції України про вільний доступ кожного до правосуддя для захисту своїх прав і свобод, а також положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови захиснику ОСОБА_1 адвокату Ковальовій Т.Ю. слід поновити.
З'ясувавши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Ковальову Т.Ю., які підтримали апеляційну скаргу, допитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Ковальової Т.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 26 листопада 2025 року о 22 год. 24 хв. керував транспортним засобом «Honda Е NS1» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.. Козацький шлях, 95, в м. Олександрія та був зупинений працівниками поліції за порушення правил безпеки дорожнього руху.
На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до протоколу зафіксовано, як під час спілкування та перевірки документів, працівники поліції запідозрили ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп'яніння.
З відеозапису чітко прослідковується, як після роз'яснення працівниками поліції причин зупинки автомобіля, конкретних ознак наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 , не зважаючи на неодноразове роз'яснення працівниками поліції процедури та наслідків відмови, упевнено та демонстративно, протягом тривалого часу, відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, виправдовуючись відсутністю підстав для зупинки, законні вимоги працівників поліції ігнорує, проявляє явну неповагу до представників правоохоронного органу, поводить себе агресивно, допускає нецензурні висловлювання, від отримання протоколу відмовляється.
Таким чином, на відеозапису, який долучений до протоколу, зафіксовано всі обставини цієї справи, які відображають повну картину приводів та підстав для огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, а тому у розумінні положень ст. 251 КУпАП такий відеозапис є належним та допустимим доказом (а.с. 7).
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах, у тому числі даних: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 524633 від 26.11.2025 про те, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 1), направленням ОСОБА_1 для проходження огляду у найближчому медичному закладі, в якому зазначені конкретні ознаки наркотичного сп'яніння (а.с. 3), рапортом інспектора поліції Мосієнка Д.В. про причину зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та відмову від огляду (а.с. 4), а також відеозапису із бодікамер патрульних поліції, який долучений до протоколу (а.с.7).
Під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 причину відмови від проходження огляду у медичному закладі пояснюють відсутністю підстав для зупинки автомобіля, недовірою поліцейським та побоювання потрапити до ТЦК, при тому, що на відео зафіксовано факт виявлення працівниками поліції правопорушення, процедура оформлення адміністративних матеріалів, роз'яснення ОСОБА_1 прав та наслідків умисного ухилення, ознак упередженості або незаконності у діях працівників поліції не спостерігається і таких даних ОСОБА_1 та його захисником не представлено.
Більш того, ОСОБА_1 так і не зміг пояснити конкретні причини своєї поведінки та відмови, наявність обставин непереборної сили або крайньої необхідності.
З урахуванням серйозних фінансових санкцій та наслідків, ОСОБА_1 при бажанні, мав право та можливість пройти нетривалий по часу та нескладний за процедурою огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі і, в такий спосіб спростувати всі пред'явлені йому звинувачення у керуванні автомобілем під впливом наркотичних засобів.
Однак ОСОБА_1 своїм правом та можливістю не скористався, демонстративно та упевнено відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, з надуманих причин та суб'єктивних мотивів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката Ковальової Т.Ю. про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, явно не відповідають об'єктивним даним, які зафіксовані у процесуальних документах, спростовуються наявними у справі письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Конкретних даних, які б вказували про необ'єктивність або упередженість працівників поліції при оформленні стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Крім того вважає, що необ'єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується формально.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката Ковальової Т.Ю. про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2025 року - відсутні.
Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити адвокату Ковальовій Т.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальової Т.Ю. - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Д.Л. Іванов