Окрема думка від 06.04.2026 по справі 352/2223/24

"06" квітня 2026 р.

Окрема думка

1. Правосуддя в Україні, як правовій державі, здійснюється в інтересах всього суспільства, а не тільки певних категорій осіб.

2 . Колегія суддів ухвалила закрити апеляційне провадження в справі про відмову суду в продовженні клопотання про продовження строку тримання під вартою, повернути апеляційну скаргу прокурору, оскільки рішення про відмову в продовженні строку тримання під вартою і застосування домашнього арешту не підлягають апеляційному оскарженню в порядку ст. 422-1 КПК.

3. Під час розгляду і вирішення справи виникли розбіжності щодо окремих питань застосування права.

4. Щодо права прокурора на апеляційне оскарження в порядку ст. 422-1 КПК.

На стадії досудового розслідування прокурор таким правом наділений (п.3 ч. 1 ст. 309 КПК). На стадії судового розгляду такої можливості прямо хоч і не передбачено, але і заборони такої немає. Це корелюється з тим, що за ч. 5 ст 394 КПК ухвала про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Адже наявність у обвинуваченого права оскаржити в апеляційному порядку продовження строку тримання під вартою під час розгляду справи по суті, і відсутність права у прокурора оскаржити відмову в такому, утворюють процесуальний дисбаланс, оскільки позбавляють прокурора можливостей впливати на досягнення завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК).

У такому разі цілком реальна ситуація, коли обвинувачений у скоєнні особливо тяжких злочинів за рішенням суду виходить із-під варти, а прокурор позбавлений процесуального інструментарію впливу на це в апеляційному порядку.

Клопотання про зміну чи обрання запобіжного заходу сторона захисту не подавала. Суд не змінив, а самостійно, поза відповідними клоптаннями застосував запобіжний захід. На це колегія суддів також уваги не звернула.

5. Щодо окремих процесуальних питань. Стадії відкриття (відмови у відкритті) провадження приписи ст. 422-1 КПК не містять. Чи повинен суддя-доповідач відмовляти у відкритті провадження у таких випадках одноособово, адже ухвали про призначення справи у разі підвідомчості апеляційної скарги апеляційному суду теж не виносяться, справа просто призначається до розгляду в колегіальном у складі і разі її прийнятності.

Можливостей закриття апеляційного провадження чинний закон не містить.

З урахуванням викладеного апеляційну скаргу належало розглянути по суті.

Суддя ОСОБА_1