Провадження № 33/803/168/26 Справа № 182/6097/25 Суддя у 1-й інстанції - Клименко І. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
09 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,
захисника адвоката Зала Д.О.,
апеляційну скаргу адвоката Зала Д.О., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року встановлено, що водій ОСОБА_1 07.09.2025 року о 09:40 по вул. Княжа, 40 у м. Нікополь, Дніпропетровської області, керував транспортним засобом - автомобілем «Деу Ланос» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, млява мова). Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в передбаченому законом порядку відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування ТЗ відсторонений.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Зал Д.О., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 року по справі №182/6097/25 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова є незаконною та не обгрунтованою, висновки викладені в ній, є такими що суперечать фактичним обставинам та доказам у справі, судом допущено неправильне застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, відтак вона підлягає скасуванню.
Звертає увагу суду, що суддя грубо порушив право особи на захист, розглянув справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Водночас, в матеріалах справи відсутні будь які відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату час і місце розгляду справи. В матеріалах справи наявний документ, під назвою «Повідомлення запрошення до суду від 07.09.2025 року підписане поліцейським та протокол у справі, в якому особу повідомлено, що розгляд справи відбудеться 24.09.2025 року об 11:00 хв. у Нікопольському міськрайонному суді. Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи є передчасними, оскільки матеріали судового провадження не містять відомостей про отримання останнім саме судової повістки відповідно до вимог чинного законодавства.
До того ж, звертають увагу суду апеляційної інстанції, що як вбачається з веб-порталу судова влада справа надійшла до суду 23.09.2025 та була розподілена в той же день. Отже на реалізацію прав особи, на захист, підготовку правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи, залишалось менше одного дня.
Наголошує, що суддя допустив поверхневе ставлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зауважує, що матеріали справи містять розбіжності в ознаках сп'яніння, які нібито виявив поліцейський, що ставить під сумнів достовірність сприйняття події поліцейським і належність фіксації ознак сп'яніння, що є безпосередньою підставою для проведення огляду.
Окремо звертає увагу суду, що під час судового засідання, як вбачається з тексту постанови, не досліджував та не надав належну оцінку відеозаписам з бодікамер поліцейського чим допустив грубе порушення норм процесуального права, а також порушення права особи на захист.
Отже, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник Зал Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
В судовому засіданні адвокат Зал. Д.О. до апеляційних доводів додав також факт відсутності керування ТЗ ОСОБА_1 на відеозаписі з бодікамер поліцейських.
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 07.09.2025 року о 09 год 40 хв., керував транспортним засобом «Деу Ланос», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Княжа, 40 у м. Нікополь, Дніпропетровської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД №994279 від 07.09.2025, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеними у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, згідно якого останній відмовився від проходження огляду;
- направленням на огляд водія з метою виявлення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі відеозаписам подій, що мали місце 07.09.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи захисника про те, що матеріали цієї справи не містять доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №994279 від 07.09.2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, спростовуються дослідженими відеозаписами, долученими до матеріалів справи.
Так, з відеозапису чітко вбачається наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 відповідно до якого він не заперечував факт керування транспортним засобом саме 07.09.2025 року о 10:00 год.
Крім того, доводи сторони захисту щодо заперечення факту керування ОСОБА_1 за фактичних обставин, викладених в протоколі, спростовуються дослідженими відеозаписами. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що їхав 200 м додому, щоб поставити машину (відеозапис починаючи з 00:00:50). Окрім того, ОСОБА_1 знаходився в автомобілі з боку водійського сидіння, що саме по собі доводить факт причетності до керування ОСОБА_1 автомобіля «Деу ланос» ( відеозапис починаючи з 00:23:00). Протягом усього відеозапису ОСОБА_1 наполягав на тому, щоб поліцейські не складали протокол, чим здійснював тиск на працівників поліції, на що отримував зауваження від співробітників поліції. Окрім того, наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 відповідно до якого він не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, а саме горілки (відеозапис починаючи 00:00:39), також ОСОБА_1 чітко висловив відмову від проходження огляду на стан сп'яніння ( відеозапис починаючи з 00:13:48).
Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується і направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.09.2025 року до КП «Покровська ЦРЛ», під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, та який відмовився пройти огляд в установленому законом порядку.
Будь-яких доказів, які б спростовували встановлені фактичні дані під час судового розгляду, зокрема факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , стороною захисту надано не було.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі судом встановлено не було, та стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Зала Д.О. подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин