ЄУН 193/1726/25
Провадження № 3/193/6/26
іменем України
08 квітня 2026 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., за участю секретаря судового засідання Губи О.А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану справу про адміністративні правопорушення, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП невідомий,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,
19.11.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення складені щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ЕПР 1 №509487, 10.11.2025 о 21 год 55 хв у с.Вишневе, траса Н-11, 58 км, водій ОСОБА_1 керуючи т/з KIA Соренто, н/з НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.3 б, 10.1, 12.1, 13.1 ПДР України, не був уважний, не дотримувався безпечної швидкості, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з спеціалізованим напівпричепом Gras GS 24 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті зіткнення т/з отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР 1 №509464, 10.11.2025 о 21 год 55 хв у с.Вишневе, траса Н-11,58 км, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 "а" ПДР України, керував т/з KIA Соренто, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер 6820, результат якого становив 2,78 проміле, тест 1329, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України.
Постановою суду від 26.11.2025 вищевказані матеріали справ про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністратвиного правопорушення за ст.124 КУпАП визнав в повному обсязі. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП заперечив, зазначив, що огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер взагалі не проводився, результат не встановлювався, хоча він і погодився на такий огляд, в медичному закладі огляд на стан сп'яніння також не проводився.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції долучено наступні докази:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1№509487, серії ЕПР 1 №509464 від 11.11.2025 у яких зафіксовані події та обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1,14);
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6127026 від 10.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.(а.с.2);
- схему місця ДТП від 10.11.2025, з якої вбачається, що т/з KIA Соренто, н/з НОМЕР_1 отримав пошкодження передньої та лівої частини транспортного засобу, напівпричеп Gras GS 24, н/з НОМЕР_2 , отримав пошкодження лівої частини (а.с.4);
- фототаблицю (а.с.5);
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 10.11.2025 згідно яких вказав, що керував т/з MAN, н/з НОМЕР_3 з напівпричепом Gras GS 24, по дорозі Софіївка - Кривий Ріг, на зустріч йому їхав автомобіль KIA Соренто, н/з НОМЕР_1 , який виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого він звернув на узбіччя, але автомобіль KIA Соренто зіткнувся з напівпричепом, коли він підійшов до автомобіля KIA Соренто, водій цього транспортного засобу сидів за кермом в нетверезому стані, інших осіб не було (а.с.6);
- довідку ст. інспектора ВАП ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітана поліції У.Федець, згідно відомостей якої вбачається, що за наявними обліковими базами гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 (а.с.7,18);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв'язку з виявленими ознаками, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова у ОСОБА_1 , результат огляду на стан сп'яніння якого склав 2,78 проміле, з результатом згоден (а.с.15);
- результат тесту технічного засобу «Drager Alkotest 6820» від 10.11.2025, який показав рівень алкоголю у крові ОСОБА_1 2,78 проміле (а.с.16);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025 згідно якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова, огляд проводився за допомогою «Drager Alkotest 6820», результат огляду становив 2,78 проміле (а.с.17);
- рапорт (а.с.17);
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських на яких зафіксовано обставини події вчиненої ОСОБА_1 10.11.2025 (а.с.19, 51).
Згідно п.2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1 ПДР України).
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.(п.13.1 ПДР України).
Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-п'ятій цієї статті.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустими доказами.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП було вчинене 10.11.2025 р., тобто на момент розгляду справи в суді строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув.
Відповідно до п. 7ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.
За таких обставин, суд не застосовує до ОСОБА_1 стягнення, оскільки на час розгляду адміністративної справи строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплинув, що виключає можливість застосувати до правопорушника адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №509464, 10.11.2025 о 21 год 55 хв у с.Вишневе, траса Н-11,58 км, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 "а" ПДР України, керував т/з KIA Соренто, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер 6820, результат якого становив 2,78 проміле, тест 1329, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України.
Відповідно до пункту 2.9. "а" Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП має у собі три окремих види адміністративного правопорушення:
- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - у разі порушення вимог п. 2.9 а ПДР України;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - у разі порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
Кожен із вказаних правопорушень містить свій склад, який підлягає встановленню та доказуванню.
Згідно вимог п.п.2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З цих вимог закону слідує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться працівником поліції, у якого виникли підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто поліцейський, керуючись переліком ознак алкогольного сп'яніння, повинен виявити наявність або відсутність у водія ознак алкогольного сп'яніння та вирішити чи є необхідність проводити йому огляд на стан такого сп'яніння.
Кваліфікувати вчинене особою адміністративне правопорушення, є виключною компетенцією суб'єкта уповноваженого на складання протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню.
Так, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Уповноваженою особою при викладенні фактичних обставин справи у протоколі інкримінується правопорушнику адміністративне правопорушення, що полягає у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що порушує п. 2.9 а ПДР України.
Судом в судовому засіданні досліджено доданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення DVD-R диск, на якому міститься сім відеозаписів з місця події, записані на нагрудні відеокамери працівників поліції.
При перегляді семи відеозаписів судом встановлено, що на жодному з оглянутих відео файлах процедура проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» відносно ОСОБА_1 не зафіксована, хоча водій пройти такий огляд погодився, а саме: 1) Відео 0 (04:46 - запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що водій погодився; 05:31 - поліцейський вказує на те що алкотестер «Драгер» у них на місці ДТП відсутній та телефонує іншій особі з проханням привезти алкотестер «Драгер»; 2) Відео 1 (відсутня інформація щодо процедури огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер»); 3) Відео 2 (0:46, 01:06, 01:20, 03:08 - поліцейський зазначає, що до них має бути доставлений алкотестер «Драгер»); 4) Відео 3 (відсутня інформація щодо процедури огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер»); 5) Відео 4 (00:06, 00:40, 04:23 поліцейський зазначає, що стан сп'яніння було підтверджено алкотестером «Драгер», складає акт за результатами огляду. Процедура огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» та його результат на відео не зафіксовано); 6) Відео 5 (04:30 - поліцейським запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що водій погодився; 05:20 - поліцейський телефонує іншій особі з проханням привезти на місце ДТП алкотестер «Драгер»; 09:30 - поліцейський зазначає, що зараз буде доставлений на місце ДТП алкотестер «Драгер» і буде проведений огляд на стан сп'яніння; 12:24 - поліцейський зазначає, що зараз приїде алкотестер «Драгер» і буде проведений огляд на стан сп'яніння, водій не заперечує); 7) Відео 6 (відсутня інформація щодо процедури огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер»).
При цьому, дослідженням відеозаписів встановлено, що працівники поліції, в порушення вимог законодавства, не забезпечили проходження водієм огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу Alkotester «Drager», такий огляд не був проведений, алкотестер був відсутній. Недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння, є істотним порушенням передбаченим в Інструкції проходження водієм транспортного засобу огляду, що виключає доведеність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дані відеозаписів не відображають дотримання працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП процедури освідування на стан алкогольного сп'яніння,
Наведені вище обставини свідчать про те, що матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим були порушені п. 2.9 а ПДР України, і за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Системно проаналізувавши положення КУпАП та Інструкції, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд констатує порушення за вказаних обставин процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
У ч. 5 ст.266 КУпАП зазначено, що огляд особи на стан сп'яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.
Суд наголошує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності з огляду на суворість застосованої до неї санкції (рішення у справах «Lutz v. Germany», §182; «Schmautzer v. Austria»; «Malige v. France» «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A №73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява №10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Враховуючи зазначені принципи слід констатувати, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд не може перебирати на себе функції захисту чи обвинувачення у справі, зокрема самостійно відшуковувати докази, змінювати фабулу інкримінованого правопорушення, викладену в протоколі (висувати обвинувачення чи змінювати його) тощо. Натомість суддя, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі поданих доказів встановлює фактичні обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та встановлює наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до формулювання інкримінованого правопорушення (обвинувачення) викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повинно відповідати диспозиції відповідної статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до судової практики ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «Бочаров проти України», «Коробов проти України»).
За висновками ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З врахуванням принципу презумпції невинуватості та зазначених вище норм, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 належить тлумачити на його користь. Відповідно до практики ЄСПЛ збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, може свідчити про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно із ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В силу ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, який в судовому засіданні заперечував факт проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер, суд доходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт проходження ОСОБА_1 огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено працівником поліції з порушенням норм чинного законодавства, а тому провадження у справі слід закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.38,124, ч.1 ст. 130, 247, 283, 284, 289, 291 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити за відсутності в його діях цього складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.А.Кащук