Номер справи 175/2749/26
Номер провадження 1-кс/175/682/26
іменем України
06 квітня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні ЄРДР №12026052390000257 від 08.02.2026 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Соцнаступ Барвінківського району Харківської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, офіційно непрацевлаштований, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється за ч.1 ст.115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 08.02.2026 приблизно о 17:00 ОСОБА_5 разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 знаходились за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де разом у приміщені літньої кухні вживали спиртні напої.
У цей же день, а саме 08.02.2025 приблизно о 19 годині 50 хвилин, під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті ревнощів виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на позбавлення життя своєї дружини ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщені літньої кухні за вищезазначеною адресою, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань, взявши з підвіконня металеву трубку, призначену для відстрілу будівельних патронів, будівельний патрон, шарик з підшипнику, папір, які вставив у металеву трубку, виготовивши таким чином саморобний пристрій для здійснення одноразового пострілу. Далі ОСОБА_5 , утримуючи у правій руці виготовлений ним саморобний пристрій для здійснення одноразового пострілу, взяв у ящику столу молоток, підійшов до сидячої на ліжку ОСОБА_7 та, підставивши виготовлений ним саморобний пристрій для здійснення одноразового пострілу до життєво важливого органу, а саме лівої скроні ОСОБА_7 , умисно ударом молотка привів у дію будівельний патрон, у результаті чого пролунав постріл.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового поранення голови зі зруйнуванням кісток черепу та речовини головного мозку. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла на місці.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 перебував у сімейних відносинах з ОСОБА_7 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 наведене є вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в межах строку досудового розслідування з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків з метою зміни їх показань. Зазначив, що завершити досудове розслідування у передбачені вимогами КПК України строки не є можливим, оскільки з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин злочину необхідний час для проведення ряду процесуальних дій, в зв'язку з чим строк досудового розслідування продовжено до 09.05.2026 включно.
Прокурор просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти продовження.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти клопотанн.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
09.02.2026 о 00:45 ОСОБА_5 затримано як підозрюваного у вчиненні злочину. Згідно протоколу затримання від 09.02.2026 клопотань, заяв, зауважень та доповнень затриманий ОСОБА_5 не вказав, фактичний час затримання не заперечував.
09.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
06.04.2026 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 09.04.2026 включно.
26.03.2026 постановою в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 09.05.2026 включно.
Оскільки 09.04.2026 спливає строк дії тримання під вартою ОСОБА_5 прокурор просить продовжити строк цього запобіжного в межах строку досудового розслідування.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України здійснено 09.02.2026.
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 08.02.2026, протоколи допитів свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , показання ОСОБА_5 а також інші матеріали в їх сукупності.
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_5 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 знає свідків, та у випадку обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може вплинути на свідків з метою зміни їх показань.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо продовження виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, що неможливо досягти при домашньому арешті. У цьому провадженні ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочину саме у своєму житлі щодо іншого члена сім'ї. Інкриміноване кримінальне правопорушення є таким, що пов'язане з домашнім насильством.
Інші запобіжні заходи у виді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м'який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.
Згідно п.1, п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, та такого, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суддя вважає, що визначення альтернативного запобіжного заходу - застави є недоцільним.
Вирішуючи питання тривалості застосування запобіжного заходу слід зауважити, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Для дотримання вимог цієї норми слід продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 395 КПК України,
Клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в межах строку досудового розслідування, до 09.05.2026 включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1