Справа № 199/4156/26
(1-кс/199/326/26)
іменем України
10 квітня 2026 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_2
09.04.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_2 від 09.04.2026 про арешт майна по кримінальному провадженню №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до клопотання зазначено, що Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
У ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 01.04.2026 до ВП № 1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від Головного управління внутрішньої безпеки СБУ в Дніпропетровській області за вих. № 9/4-270 про те, що 31.03.2026 у період часу з 01:30 до 03:00 години невстановлені особи, перебуваючи на території паркувального майданчика, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівській, 75, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме: електричним автомобілем марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності БФ «ПАТРІОТ» (код ЄДРПОУ 26136694) та фактично використовувався співробітниками ГУ СБУ у Дніпропетровській області.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження у якості представника потерпілого було допитано ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона є керівником БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРАВООХОРОННИХ ОГАНІВ «ПАТРІОТ», яка зареєстрована 15.10.2001 та здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Сергія Єфремова, буд. 2А. На балансі вказаної організації перебуває транспортний засіб марки «Kia Soul», державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , білого кольору, 2016 року випуску, з електричним типом двигуна, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 , виданим 30.10.2019 ТСЦ 1242. Вказаний транспортний засіб був переданий (подарований) на користь фонду на безоплатній основі. Від вказаного транспортного засобу був лише 1 ключ, який був у неї. У липні 2025 року вказаний транспортний засіб вийшов з ладу, а саме сталася несправність тягової батареї та інвертора, у зв?язку з чим автомобіль став повністю технічно несправним та непридатним до експлуатації. В подальшому керівництвом фонду було прийнято рішення про тимчасове зберігання вказаного транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на відкритій ділянці місцевості, у дворі. Зазначена територія частково огороджена металевими воротами, при цьому доступ до самої ділянки можливий для пішоходів. На території встановлені камери відеоспостереження, які належать ОСББ вказаного будинку. Після розміщення транспортного засобу за вказаною адресою, працівниками фонду періодично здійснювався візуальний контроль за його наявністю та зовнішнім станом, з метою недопущення пошкодження або втрати майна. При цьому транспортний засіб увесь час знаходився на місці, не переміщувався та у користування будь-яким особам не передавався. Питання щодо подальшої долі транспортного засобу (ремонт або відчуження) розглядалося, однак остаточного рішення прийнято не було у зв?язку із завантаженістю діяльності фонду. 01.04.2026 їй зателефонувала мешканка будинку - ОСОБА_5 , яка має доступ до системи відеоспостереження будинку, та повідомила про відсутність вказаного транспортного засобу на місці його звичайного зберігання. В свою чергу вона пояснила, що будь-яких розпоряджень щодо переміщення, передачі або використання транспортного засобу не надавала.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він має в користуванні бокс, де час від часу ремонтує автомобілі військовим та своїм знайомим. Даний бокс розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 22-а. 31.03.2026 вранці він знаходився в боксі, де ремонтував свій автомобіль. Цього ж дня, тобто 31.03.2026, приблизно о 05:00 годині до боксу під'їхав автомобіль марки «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору на європейських номерних знаках з саморобним двохосним причепом на якому знаходився автомобіль марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору. З салону автомобіля марки «Volkswagen Tоuаreg» вийшло три невідомих чоловіка, перший на вид близько 35-40 років, зріст близько 175 см, середньої статури, одяг був брудний, тому він не зміг розгледіти, що саме було одягнуто на ньому, другий на вид близько 35-40 років, зростом близько 170 см, крупної статури, також був одягнутий в брудний одяг, тому він не зміг розгледіти, що саме було одягнуто, третій на вид близько 35-40 років, зростом близько 175 см, середньої статури, одяг не розгледів, оскільки на ньому був також брудний одяг. Вказані чоловіки не представлялися, по іменам друг друга не називали. В подальшому вищевказані чоловіки попрохали його відремонтувати автомобіль марки «KIA Soul», в якому не працює батарея та не запускається двигун. Після чого зазначені чоловіки скотили з причепу вищевказаний автомобіль та відкотили його до боксу, надавши технічний паспорт на даний автомобіль. Строки ремонту вищевказаного автомобіля не обговорювались. Далі він залишив цим чоловікам свій номер телефону, щоб потім зв'язатись на рахунок ремонту автомобіля. 02.04.2026 точного часу не пам'ятає, йому зателефонував невідомий і запитав щодо здійснення ремонту автомобіля, на що він зазначив про те, що треба ще буде перевірити чи працює взагалі батарея і для цього потрібно зарядний пристрій. Цього ж дня, тобто 02.04.2026, приблизно о 22:00 годині до боксу приїхали двоє чоловіків, які напередодні привезли автомобіль на ремонт. В їх присутності він хотів перевірити чи працює батарея, але останні сказали, що поки це не актуально, оскільки в соціальних мережах з'явилось відео, на якому видно, як вищевказаний автомобіль штовхають невідомі і скоріш за все цей автомобіль викрадений, а також зазначив, що буде шукати власника даного автомобіля або сам звернеться до поліції.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_4 , яка є директором благодійної організації «Благодійний фонд правоохоронних органів «Патріот». Йому відомо, що на балансі вищевказаної благодійної організації знаходиться автомобіль марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_1 . Близько року тому ОСОБА_4 попрохала його залишити на зберіганні вищевказаний автомобіль, на що він погодився і залишив його зберігати на придворовій території будинку АДРЕСА_1 . На той момент, як ОСОБА_4 його попрохала приглянути за автомобілем, вказаний транспортний засіб був у несправному стані. Даний автомобіль зберігався на вищевказаній території до 31.03.2026, ним ніхто не користувався і ніхто його не ремонтував. 01.04.2026 у другій половині дня він виявив відсутність автомобіля. Після чого він пішов до ОСОБА_8 , у якої встановлені камери відеоспостереження, які виходять у двір будинку АДРЕСА_1 . При перегляді відеозапису встановлено, що 31.03.2026 близько 03:00 годині три особи чоловічої статі, один з яких був за кермом, а двоє котили вищевказаний автомобіль в сторону вул. Котляревського м. Дніпра. 03.04.2026 близько 09:30 години йому зателефонував невідомий номер - НОМЕР_5 . В ході телефонної розмови невідомий чоловік йому повідомив, що у нього є інформація стосовно автомобіля марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_1 , запропонувавши зустрітись для передачі даної інформації, на що він погодився. Вони домовились зв'язатись через деякий час. Після чого він зателефонував співробітникам ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області і повідомив, що до нього звернувся невідомий чоловік з інформацією стосовно вищевказаного автомобіля. Приблизно через дві години знову йому зателефонував невідомий чоловік, з яким вони домовилися зустрітися через 10 хвилин на території АЗК «ВОГ», який розташований на пр. Слобожанський, 1 в м. Дніпро. Після чого він направився на вищевказану АЗК, де побачив автомобіль «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору на європейських номерах. Далі до вищевказаного автомобіля підійшли співробітники поліції, а він залишив дане місце.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що ним на онлайн-платформі «OLX» розміщено оголошення про надання в оренду лафета за 1000,00 гривень за добу. 30.03.2026 йому зателефонував невідомий чоловік, з яким вони домовились про передачу лафету в оренду. Цього ж дня, тобто 30.03.2026, прибувши за адресою: м. Дніпро, пров. Новомиргородський, 12, він побачив транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 , за кермом якого перебував чоловік, з яким він домовився про оренду лафету, як в подальшому було встановлено як ОСОБА_10 . Далі ОСОБА_10 уточнив суму оренди за лафет та пообіцяв повернути його вранці наступного дня, тобто 31.03.2026, що і зробив.
Таким чином транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 був використаний співучасниками у якості засобу вчинення тяжкого кримінального правопорушення.
03.04.2026, в період часу з 16:50 години до 17:50 години слідчим слідчим, з письмового дозволу ОСОБА_10 , проведено огляд ділянки місцевості поблизу адміністративної будівлі ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, в ході проведення якого оглянуто та вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 та ключі від вказаного автомобілю, які поміщені до спец пакету № NPU 6067058.
Постановою слідчого від 03.04.2026 транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026042220000378 від 02.04.2026.
Відповідно до рапорту ГУ внутрішньої безпеки СБУ України, власником автомобіля марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 , є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яким фактично користується її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір'ю за вищевказаною адресою.
Отже законним володільцем вищевказаного транспортного засобу є син ОСОБА_11 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно використовує даний транспортний засіб для особистих потреб.
Вказане вище підтверджується даними інформаційних ресурсів ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, відповідно до яких ОСОБА_10 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені під час керування транспортним засобом «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , а також відсутністю будь-яких відомостей керування вказаним транспортним засобом його власником - ОСОБА_11 .
Так, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 - є засобом вчинення даного кримінального правопорушення.
Прокурор вказує, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення та є засобом вчинення даного кримінального правопорушення, виникла необхідність в проведенні перевірки відповідності такого майна, а також подальшому можливому застосуванню спеціальної конфіскації в рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим просить задовольнити клопотання і винести ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене 03.04.2026 під огляду, а саме: на транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 .
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Володілець майна - ОСОБА_11 , яка була належним чином повідомлена про місце та час розгляду клопотання у судове засідання не з'явилась.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням того, що володілець майна була належним чином повідомлена про місце та час розгляду клопотання, не з'явилась, слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна за відсутності володілець майна, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання про арешт майна та додатки до нього, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на майно, вважає клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з п. 1) ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди та є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою збереження речових доказів.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами 10, 11 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12026042220000378 від 01.04.2026 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: 01.04.2026 до ВП № 1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від Головного управління внутрішньої безпеки СБУ в Дніпропетровській області за вих. № 9/4-270 про те, що 31.03.2026 у період часу з 01:30 до 03:00 години невстановлені особи, перебуваючи на території паркувального майданчика, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівській, 75, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме: електричним автомобілем марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності БФ «ПАТРІОТ» (код ЄДРПОУ 26136694) та фактично використовувався співробітниками ГУ СБУ у Дніпропетровській області.
З долучених та досліджених в судовому засіданні документів слідує, що транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 , на який слідчий просить накласти арешт, належить ОСОБА_11 , яким фактично користується її син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та був вилучений 03.04.2026 під час огляду, проведеного з письмового дозволу ОСОБА_10 .
Вказане вище підтверджується даними інформаційних ресурсів ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, відповідно до яких ОСОБА_10 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені під час керування транспортним засобом «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , а також відсутністю будь-яких відомостей керування вказаним транспортним засобом його власником - ОСОБА_11 .
Як слідує з постанови слідчого від 03.04.2026 вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2) частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 96 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Слідчий суддя констатує, що відповідно до змісту клопотання прокурора на цей час підозра у вчиненні даного злочину жодній особі, зокрема власнику транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 - ОСОБА_11 чи особі, яка постійно його використовує в особистих потреб - ОСОБА_10 , не пред'явлена.
Будь-якої шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням, не встановлено, в клопотанні прокурора про це не зазначається, цивільний позов потерпілою стороною не пред'явлений.
За таких обставин викликає об'єктивний сумнів щодо підстави для арешту майна - транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 , визнаного речовим доказом, оскільки слідчий не обґрунтував можливість використання вилученого транспортного засобу, як речового доказу у кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим слід зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії». Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції».
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».
Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до копії протоколу огляду від 03.04.2026 слідує, що огляд транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 , в ході якого було вилучено вказаний транспортний засіб, проведений 03.04.2026 у період часу з 16:50 години до 17:50 години.
Отже граничний термін, з яким закон пов'язує можливість арешту тимчасово вилученого майна під час огляду, обмежується 48 годинами після вилучення майна. За таких обставин цей термін спливав о 17:50 годині 05.04.2026.
В той же час клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_7 подано до суду прокурором 09.04.2026, про що свідчить штамп Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра про одержання вищевказаного клопотання прокурора, що суперечить вимогам абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, клопотання прокурора про арешт транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_6 , подано поза межами 48 годин після його вилучення, тобто пропущено строк на подачу вказаного клопотання.
Викладені обставини свідчать про відсутність підстав для подальшого втручання у права особи, як власника вилученого транспортного засобу, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності на це майно, а тому слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 96-2, 110, 170, 172, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотанняпрокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно та підлягає обов'язковому виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
Фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, копію ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали буде оголошений о 14:00 годині 10.04.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
10.04.2026