Справа №278/3852/25
09 квітня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024060000000079 від 20.06.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває вище вказане кримінальне провадження, з якого вбачається наступне.
Мешканець селища Нова Борова Житомирського району Житомирської області ОСОБА_4 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
Так, не пізніше 04 лютого 2025 року, ОСОБА_4 створив власний обліковий запис (акаунт) у мобільному додатку з обміну миттєвими повідомленнями (месенджері) «Viber», з використанням особистого номеру телефону: НОМЕР_1 , та, як єдиний його користувач, мав функціональні можливості публікувати та видаляти у вказаному месенджері публікації, фото, відеоматеріали, ознайомлювався з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, надісланими іншими користувачами.
У подальшому, не пізніше 04.02.2025 (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи, що з 24 лютого 2022 року підрозділами Збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави - України, та усвідомлюючи, що співробітниками військовослужбовцями Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) на законних підставах здійснюється оповіщення громадян, які призиваються на військову службу, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на перешкоджання такій діяльності військовослужбовців ТЦК та СП, пристав на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо адміністрування спільноти у месенджері «Viber» під назвою « ДАЙ », де публічно, тобто необмеженому колу осіб, поширювалася інформація про місця видачі повісток вказаними військовослужбовцями під час проведення ними заходів із мобілізації.
На виконання вищевказаного злочинного умислу, не пізніше ніж з 04.02.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановлених слідством місцях, зокрема, у селищах Нова Борова та Черняхів Житомирського району Житомирської області, із використанням належного йому мобільного телефону із вставленою сім-карткою, за якою закріплений номер мобільного телефону НОМЕР_1 , за допомогою власного облікового запису почав здійснювати функції адміністратора спільноти під назвою « ДАЙ » у інтернет-месенджері «Viber».
Як адміністратор спільноти, ОСОБА_4 мав технічні можливості публікувати у ній фото- та відеоматеріали, розміщувати повідомлення про місця проведення військовослужбовцями ТЦК та СП мобілізаційних заходів з прив'язкою до місцевості, а також міг коригувати, видаляти повідомлення інших учасників зазначеної спільноти.
У подальшому, у спільноті під назвою « ДАЙ » месенджеру «Viber» під адмініструванням ОСОБА_4 , у період з 28.01.2025 по 13.05.2025, її учасниками безперешкодно розміщувались повідомлення з відомостями про місця і час проведення військовослужбовцями ТЦК та СП заходів з оповіщення населення, що сприяло ухиленню від виконання своїх обов'язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, тими учасниками вказаної спільноти, які мали такі наміри.
Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом адміністрування, організував постійне функціонування Viber-спільноти під назвою « ДАЙ », у якій розміщувалась інформація про місця і час вручення повісток представниками ТЦК та СП з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, а також, маючи можливість впливати на наповнення контенту вказаної спільноти, зокрема, і заборонити оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі співробітників ТЦК та СП, видаляти зі спільноти осіб, які систематично повідомляють таку інформацію, свідомо допускав оприлюднення такої інформації.
Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_4 у спільноті «ДАЙ» месенджеру «Viber» систематично розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ТЦК та СП під час виконання ними службових обов'язків або про їх відсутність у певному місці в межах Коростенського та Житомирського районів Житомирської області, що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухилення ними від виконання військового обов'язку.
При цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками адміністрованої ОСОБА_4 . Viber-спільноти, які не перебували у злочинній змові з останнім, вся діяльність учасників охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_4 чітко знав та усвідомлював, що в адміністрованій ним спільноті « ДАЙ » месенджеру «Viber» систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.
Крім того, реалізуючи свій вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 04.02.2025 о 07:39 год., перебуваючи у селищі Черняхові Житомирського району Житомирської області, у невстановленому слідством місці, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з використанням особистого мобільного телефону, з встановленим на ньому мобільним додатком «Viber», а також з доступом до всесвітньої мережі Інтернет, з власного облікового запису у зазначеному месенджері, відправив текстове повідомлення: «Черняхів біля Рудена спиняють» у обговорення (чат) спільноти «ДАЙ», тим самим поширив серед невизначеного кола осіб інформацію стосовно місця проведення мобілізаційних заходів та оповіщення населення співробітниками ТЦК та СП у реальному часі.
Продовжуючи діяти на виконання зазначеного умислу, ОСОБА_4 , за вказаних обставин та у такий само спосіб, перебуваючи у селищі Черняхові Житомирського району Житомирської області, у невстановлених слідством місцях, відправив також наступні повідомлення у обговорення (чат) спільноти «ДАЙ»:
- 19.03.2025 о 06:55 год.: «Черняхів виїзд на Житомир 2+2»;
- 15.04.2025 о 16:04 год.: «Черняхів виїзд на Житомир комплект»;
- 18.04.2025 о 07:01 год.: «Черняхів комплект, біля Рудена»;
- 23.04.2025 о 07:02 год.: «Черняхів виїзд на Житомир комплект»;
- 24.04.2025 о 06:56 год.: «Черняхів біля Рудена комплект»;
- 25.04.2025 о 07:03 год.: «Черняхів виїзд на Житомир комплект»;
- 29.04.2025 о 06:51 год.: «Черняхів біля Рудена комплект»;
- 08.05.2025 о 06:54 год.: «Черняхів виїзд на Житомир комплект».
У свою чергу, перебуваючи у с. Оліївка Житомирського району Житомирської області, у невстановлених слідством місцях, ОСОБА_4 за тих само обставин та у такий же спосіб, відправив наступні повідомлення у обговорення (чат) спільноти «ДАЙ»:
- 25.03.2025 о 16:31 год.: «Оліївка в сторону Житомира спиняють»;
- 09.05.2025 о 07:06 год.: «Оліївка куча тцкашників, напевно чекають поліцію».
Своїми такими діями ОСОБА_4 теж поширив серед невизначеного кола осіб інформацію стосовно місця проведення мобілізаційних заходів та оповіщення населення співробітниками ТЦК та СП у реальному часі.
Досудовим розслідуванням установлено, що співробітниками-військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 проводилися мобілізаційні заходи та оповіщення населення за наступними адресами, які відповідають поширеним ОСОБА_4 вищевказаним повідомленням у обговоренні (чаті) спільноти «ДАЙ», зокрема:
- 04.02.2025, 18.04.2025, 24.04.2025, 29.04.2025 по АДРЕСА_2 ;
- 19.03.2025, 15.04.2025, 23.04.2025, 25.04.2025, 08.05.2025 по вул. Житомирській у селищі Черняхові Житомирського району Житомирської області;
- 25.03.2025, 09.05.2025 у с. Оліївка Житомирського району Житомирської області.
Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема, у соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ТЦК та СП, перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Реєстру.
Таким чином, адмініструючи з використанням власного облікового запису спільноту месенджеру «Viber» під назвою « ДАЙ », де поширювались повідомлення про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 втрутився у законну діяльність відповідного ТЦК та СП та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Реєстру.
Перешкоджання з боку ОСОБА_4 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку на строк 1 рік, з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд. Просив врахувати, що наявні пом'якшуючі обставини, з них: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, поведінка обвинуваченого піл час досудового розслідування. Просив скасувати арешти, накладені у кримінальному провадженні, а до речового доказу - мобільного телефону застосувати спеціальну конфіскацію та передати його у дохід держави.
У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив врахувати пом'якшуючі покарання обставини; наголосив, що щиро кається та шкодує про вчинене; погодився із запропонованою мірою покарання прокурором.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 при призначенні покарання просив врахувати наявність пом'якшуючих обставин та характеризуючі матеріали; просив призначити покарання у межах санкції статті із урахуванням статей 69, 75, 76 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку на строк 1 рік.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що дійсно мали місце обставини, зазначені в обвинувальному акті, а також зібраними на нього характеризуючими матеріалами.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Так, суд, враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, відомості про перебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра відсутні, щиро розкаюється, вину у скоєному визнає у повному обсязі, має позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, активно сприяв розкриттю злочину на стадії досудового розслідування, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відтак, судом встановлено наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
У зв'язку з чим суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначає останньому міру покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і не завдаватиме фізичних страждань, та не принижуватиме людську гідність.
Процесуальні витрати у справі на залучення експертів відсутні.
Арешти, накладені у кримінальному провадженні, підлягають скасуванню на підставі ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України. Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до знаряддя кримінального правопорушення.
Цивільний позов у ході проведення досудового розслідування не заявлявся.
Пропонована винагорода викривачу у кримінальному провадженні відсутня.
Запобіжний захід не застосований та відсутні підстави для його застосування.
Керуючись ст.ст. 128, 349, 369-371, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15.05.2025 року у справі № 296/5196/25, - скасувати.
До речового доказу, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, а саме: мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi Note 10 Pro", IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_1 , вилучений 13.05.2025 у ході обшуку житла ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Головуюча суддя ОСОБА_1