Справа №295/5887/26
1-кс/295/2278/26
07.04.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, та додані до неї матеріали, -
Заявник звернулася до слідчого судді зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність слідчого другого слідчого відділу (з дилокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_4 , яка полягає у нерозгляді її клопотання від 30.03.2026 про визнання її потерпілою.
В обґрунтування скарги зазначено, що 30.03.2026 заявник звернулася до слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_4 з клопотанням про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №42026062400000006 від 16.01.2026, допит її як потерпілої, наданні інформації про хід досудового розслідування, проведені слідчі дії.
Однак, станом на момент звернення до суду з даною скаргою таке клопотання заявника не розглянуте у встановленому законом порядку.
Заявник 07.04.2026 подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Стаття 220 КПК України передбачає порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що заявник станом на момент розгляду клопотання не отримала від уповноважених осіб ТУ ДБР будь-якої відповіді на подане нею клопотання від 30.03.2026.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов до переконання, що слідчим допущено бездіяльність, яка полягає в тому, що слідчий в порушення вимог ст. 220 КПК України не надав заявнику відповідь за результатами розгляду його клопотання, а у випадку прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання не виніс мотивовану постанову, яка за формою і змістом повинна відповідати приписам ст. 110 КПК України.
При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК). Стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати слідчого, прокурора визнати особу потерпілою. Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення і зобов'язує слідчого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42026062400000006 від 16.01.2026, , розглянути клопотання, подане ОСОБА_3 30.03.2026, в порядку та у строки, передбачені статтею 220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 220, 303 - 307 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42026062400000006 від 16.01.2026, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 30.03.2026, відповідно до вимог ст.ст. 110, 220 КПК України.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1