08 квітня 2026 року
м. Київ
справа №757/40027/24-к
провадження № 13-40зво26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянула заяву захисника ОСОБА_18 , який діє в інтересах ОСОБА_19 , про перегляд за виключними обставинами ухвалислідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня
2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 22жовтня 2024 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом і
Встановила:
1. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_19 до 02 листопада 2024 року.
2. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року щодоОСОБА_19 залишено без змін.
3. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 26 лютого 2026 року ухвалив остаточне рішення у справі «Строгуш та Кропачов проти України» (заяви № 9673/25 та 11144/25) і констатував порушення стосовно ОСОБА_19 пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з надмірною тривалістю тримання під вартою.
4. Крім того, враховуючи констатовані порушення, ЄСПЛ постановив, що упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 1000 євро 250 євро в якості компенсації судових та інших витрат.
5. Наразі, посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, захисник ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_19 .
6.На обґрунтування вимог заяви, захисникзазначає, що судове рішення Великої Палати за результатом розгляду цієї заяви на виконання остаточного рішення ЄСПЛ про скасування судових рішень, чинність яких формально легітимізує тримання ОСОБА_19 під вартою протягом періоду, визнаного ЄСПЛ надмірним і таким, що не ґрунтувався на відповідних та достатніх підставах, дозволить повноцінно виконати рішення ЄСПЛ від 26 лютого 2026 року, в частині індивідуальних заходів, та сприятиме ефективному відновленню порушених прав заявника; відкриє правову можливість розпочати судовий процес щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного взяття і тримання ОСОБА_19 під вартою, оскільки повністю підпадатиме під визначення «іншого рішення суду» у розумінні пункту 1-1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в порядку ст. 1176 Цивільного кодексу України з метою повного відновлення порушених прав заявника.
7. У зв'язку із наведеним, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про продовження строку дії щодо ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави у період з 06 вересня 2024 рокудо 02 листопада 2024.
8. Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
9. Згідно з частиною першою, пунктом 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, однією з яких є - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
10. За змістом абзацу 9 частини першої статті1 та глави 3 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» констатоване Судом порушення Конвенції може бути виконано шляхом виплати грошової компенсації, вжиття індивідуальних та/або загальних заходів.
11. Одним із способіввиконання рішень ЄСПЛ є відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum).
12. Очевидно, що належним засобом restitutio in integrum, коли мова йде про констатоване ЄСПЛ порушення статті5 Конвенції може бути розгляд у тому чи іншому вигляді питання про можливість звільнення особи з-під варти (чи то при наступному продовженні тримання під вартою, чи при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу тощо), а це питання не належить до компетенції Великої Палати, а відповідного слідчого судді (під час досудового розслідування) або суду (під час судового розгляду), рішення яких можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
13. Захисник у поданій заяві ставить питання про перегляд за виключними обставинами ухвал щодо продовження строку тримання його підзахисного під вартою, які на час звернення втратили чинність.
14. Крім того, Велика Палата вважає, що якщо предметом перегляду є ухвали про обрання чи продовження запобіжного заходу, строк дії яких сплив до моменту розгляду заяви, застосування процедури такого перегляду позбавлене практичного сенсу, оскільки зазначені ухвали більше не створюють правових підстав для тримання особи під вартою.
16. За таких обставин Велика Палата дійшла висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження за заявою захисника ОСОБА_18 щодо перегляду оскаржуваних ухвал за виключними обставинами.
Керуючись статтями 459, 462, 464 КПК України, Велика Палата
Ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження за заявою захисника ОСОБА_18 , який діє в інтересах ОСОБА_19 , про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року таухвали Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року.
Заяву й усі додані до неї матеріали повернути ОСОБА_18 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачОСОБА_1
СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17