Справа № 144/213/26
Провадження № 1-в/144/3/26
09.04.2026 с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
начальника Гайсинського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теплик подання начальника Гайсинського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавричанка Каховського району Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, засудженого 22 липня 2024 року Херсонським міським судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України, -
24 лютого 2026 року у провадження судді Теплицького районного суду Вінницької області надійшло клопотання начальника Гайсинського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджений 22 липня 2024 року Херсонським міським судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
13.10.2025 р., при постановці засудженого на облік Гайсинського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та встановлено дні явки на реєстрацію.
Постановою ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 10.07.2025 р. ОСОБА_5 визнано винним за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Також постановою ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 30.08.2025 р. ОСОБА_5 визнано винним за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 10.12.2025 р. ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 178 та ст. 173 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Таким чином, засуджений систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок.
Зважаючи на дані обставини, органом пробації зроблено висновок про невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків під час іспитового строку, що свідчить про явне небажання стати на шлях виправлення, а тому доцільно скасувати звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання та направити останнього для відбування покарання, призначеного вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 22.07.2024 року.
У судовому засіданні представник органу пробації та прокурор подання підтримали, просили його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 при вирішенні подання покладався на думку суду. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та його ухилення від покладених судом обов'язків, а тому не є достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його в місця позбавлення волі.
Заслухавши учасників процесу та ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення, оскільки є передчасним.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно змісту ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Відповідно до ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналіз вищенаведених норм закону та приписів ст. 166 КВК України свідчить про те, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вноситься до суду: 1) у разі роз'яснення засудженому порядку виконання обов'язків, які він не виконує, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення (вчинення трьох і більше таких правопорушень протягом іспитового строку), що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, 2) у разі застосування до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) протягом призначеного судом іспитового строку.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків та вчинення адміністративних правопорушень, а такі невиконання та правопорушення, що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Також, на це звертає увагу Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме, згідно з ч.2 ст.78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмового попередження.
Проте, матеріалами подання не доведено факт умисного ухилення засудженим ОСОБА_5 від відбування покарання, умисного порушення ним умов призначеного випробування.
Судом встановлено, що вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набрав законної сили 22.07.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
13.10.2025 р. ОСОБА_5 дав підписку, в якій засвідчив про своє ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання з випробуванням, а також із положеннями ст. 166 КВК України.
Відповідно до листка реєстрації ОСОБА_5 систематично з'являвся до Гайсинського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» на реєстрацію, неявок не допускав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 постановами ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області 10.07.2025 та 30.08.2025 притягався до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу.
Суд звертає увагу, що вчинення засудженим ОСОБА_5 вище вказаних адміністративних правопорушень допущено до моменту постановки його на облік та роз'яснення йому прав та обов'язків, доведення до його відома положень ст. 166 КВК України (до 13.10.2025), а тому не може розцінюватися судом як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Окрім того, матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_5 з приводу викликів поліції 10.07.2025 та 30.08.2025, в яких він зазначав, що дані виклики було здійснено ним по причині бійки та сварки між його сусідами, однак по приїзду працівників поліції, останні закрились у своєму домоволодінні та не виходили.
З постанов ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 10.07.2025 та 30.08.2025 не вбачається, що факт виклику був ретельно перевірений, та якими доказами підтверджується здійснення ОСОБА_5 саме завідомо неправдивого виклику працівників поліції, що жодним чином не дає підстав робити висновок про злісне небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення та умисне порушення ним громадського порядку.
Інші дані, які б свідчили про небажання особи стати на шлях виправлення, у матеріалах особової справи відсутні.
Сам факт вчинення засудженим перерахованих вище адміністративних правопорушень, не може розцінюватися судом як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним самим та саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.
Суд зважає на те, що органом пробації не доведено, що вчиняючи вказані вище адміністративні правопорушення, засуджений допустив умисне та свідоме нехтування порядком та умовами відбуття покарання з випробуванням, які б свідчили про його небажання стати на шлях виправлення.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що подання органу пробації необгрунтоване, а направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним та не відповідатиме меті звільнення від відбування покарання, в зв'язку з чим подання не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд наголошує засудженому на тому, що до кінця іспитового строку він має добросовісно та сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі зазначеного та керуючись ч.2 ст.78 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні подання начальника Гайсинського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд протягом 7 днів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя