09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/1180/22
провадження № 51-1039 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_4 , у зв'язку з недотриманням вимог статті 427 КПК України, залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховним Судом було констатовано порушення вимог п. п. 4, 5 ч. 2, ч. 5 ст. 427 КПК України, при цьому роз'яснено порядок усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У межах наданого судом строку ОСОБА_4 надав уточнену касаційну скаргу, проте зазначених у вказаній ухвалі недоліків в повному обсязі не усунув.
Так, засуджений знову допускає порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, згідно з якими, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Залишаючи без руху касаційну скаргу, Судом роз'яснено, що такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, у наданій на усунення недоліків касаційній скарзі, ОСОБА_4 просить змінити судове рішення та виправдати його за однією із інкримінованих йому статей, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.
Окрім цього, засуджений повторно, усупереч вимогам ч. 5 ст. 427 КПК України, не долучає до касаційної скарги копії судових рішень, що оскаржуються.
Відсутність судових рішень позбавляє суд касаційної інстанції можливості вирішити питання чи є оскаржувані судові рішення предметом розгляду суду касаційної інстанції (ст. 424 КПК України), чи дотримано строки звернення з касаційною скаргою (ст. 426 КПК України), а також чи в повній мірі дотримано вимоги до касаційної скарги (ст. 427 КПК України).
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу засудженого з усіма доданими до неї матеріалами.
Повертаючи касаційну скаргу, Суд роз'яснює, що її повернення не позбавляє права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, в межах строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року щодо нього повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3