06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 569/2190/25
провадження № 51-1264ск26
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року та ухвалуРівненського апеляційного суду від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і
встановила:
до Касаційного кримінального суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_5 , в якій вона висуває вимогу про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), колегія суддів дійшла висновку, що її положень, зокрема п. 4 ч. 2 та ч. 3 не було додержано.
Згідно з цими положеннями у касаційній скарзі зазначається обґрунтування заявлених вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 433 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції (далі - Суд, колегія суддів) не уповноважений перевіряти оспорюваних рішень на предмет неповноти судового розгляду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а при здійсненні перегляду виходить із фактичних обставин, установлених судами нижчого рівня.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, які є підставою для їх скасування чи зміни, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує належного вмотивування.
Як убачається зі скарги та доданих матеріалів, вирок місцевого суду переглядався за правилами апеляційної процедури. Уподаній касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 вказує на допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права, що полягали у невмотивованості судового рішення, не дослідженні доводів її апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції, відсутності обґрунтування їх відхилення.
При цьому, авторкою не вказано, які конкретно доводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та на які з них не надав відповіді.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України, Суд може змінити або скасувати оскаржені рішення у випадку допущення судами порушень норм процесуального права, які в силу ст. 412 цього Кодексу є істотними.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: - залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення.
Суд вважає за необхідне відмітити, що касаційна скарга захисниці засудженого містить суперечності, оскільки в її тексті скаржниця вказує, що касаційна скарга подається на ухвалу суду апеляційної інстанції, однак в прохальній частині скарги нею заявлена вимога про зміну вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.
Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга також не містить.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Оскільки касаційна скарга не відповідає положенням, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегія суддів
постановила:
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишити без руху та надати їй строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3