7 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/18643/25-к
провадження № 51-1563впс25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7
розглянула клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 12024000000002733 (справа № 757/18643/25-к) з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і
встановила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання ОСОБА_8 про направлення згаданого провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до Соборного районного суду м. Дніпра, або Вищого антикорупційного (далі - ВАКС) чи іншого уповноваженого суду.
Суть доводів у поданому зверненні зводиться до того, що Шевченківський районний суд м. Києва впродовж тривалого часу не провів підготовчого судового засідання, яке неодноразово відкладав, унаслідок чого залишилися нерозглянутими клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та зміну запобіжного заходу, а питання про продовження строків тримання під вартою вирішують слідчі судді. Уважаючи таке незаконним, посилаючись на громадянство іноземної держави, проживання в с. Микільське-на-ДніпріДніпропетровської області та в Соборному районі м. Дніпра, мешкання в цьому ж районі потерпілого й учинення інкримінованого злочину, ОСОБА_8 твердить, що наведені обставини доводять наявність виняткового випадку, зумовлюють зміну територіальної підсудності, направлення кримінального провадження до Соборного районного суду м. Дніпра, або ВАКС чи іншого уповноваженого суду. На думку обвинуваченого, у зв'язку з допущеними на цій стадії судочинства порушеннями його прав Шевченківським районним судом м. Києва також належить ужити заходи реагування шляхом постановлення окремої ухвали.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання, заяв про відкладення розгляду не надходило. Обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що бажає брати участь у судовому засіданні, однак попри забезпечення йому такої можливості в особливий період (воєнний стан) у режимі відеоконференції, як це передбачено ст. 336 КПК, відмовився від реалізації вказаного права.
Заслухавши доповідь судді, думку сторін, перевіривши викладені в клопотанні доводи й дослідивши наявні в Суді матеріали, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з наявних у Верховному Суді даних та інформації Шевченківського районного суду м. Києва, до цього місцевого суду для розгляду надійшла в установленому законом порядку справа № 757/18643/25-к стосовноОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), яку було направлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року. Судовий розгляд справи не розпочався.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім тих, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях).
Однак у цьому провадженні не вбачається виняткового випадку.
Доводи автора клопотання переважно зводяться до порушення його прав через те, що тривалий час не відбувається підготовче засідання. Між тим наведене не становить юридичної ситуації, яка зумовлює направлення справи до іншого суду, адже зазначені обставини в розумінні ст. 34 КПК не є винятковими. Натомість питання належного виконання суддями під час здійснення правосуддя своїх обов'язків, дотримання розумних строків розгляду справи можуть бути предметом перевірки й оцінки уповноваженого конституційного органу державної влади та суддівського врядування.
У зверненні обвинуваченого не міститься даних, які б свідчили про об'єктивну неможливість здійснення правосуддя Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 757/18643/25-к.
Положення ст. 34 КПК також не вимагають обов'язкового направлення кримінального провадження за місцем проживання обвинуваченого та потерпілого. У поданому ОСОБА_8 клопотанні не обґрунтовано, яким чином зазначена обставина і скерування справи до Соборного районного суду м. Дніпра або іншого суду самі собою гарантують оперативність та ефективність судового розгляду. Крім того, на випадок неможливості явки осіб до суду законодавець передбачив процедуру дистанційного провадження (ст. 336 КПК). До того ж обвинувачений наразі утримується під вартою у Відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України в м. Києві.
З огляду на зміст зазначеної норми закону, не є підставою для зміни територіальної підсудності той факт, що обвинувачений має громадянство Держави Ізраїль.
Щодо посилань автора клопотання на учинення інкримінованого злочину на території в межах юрисдикції вказаного місцевого суду м. Дніпра, то в обвинувальному акті таких даних немає, про що раніше констатував Суд у своїх рішеннях (див. ухвали від 30 квітня та 23 червня 2025 року), а за процедурою ст. 34 КПК фактичні обставини кримінального провадження не перевіряються.
Вимога ОСОБА_8 про направлення справи № 757/18643/25-к до ВАКС теж неприйнятна, оскільки він обвинувачується за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК, а ця категорія проваджень не належить до предметної підсудності цього суду в силу ст. 331 КПК.
Необхідно зазначити, що обвинувачений раніше неодноразово звертався до Верховного Суду з питань направлення справи № 757/18643/25-к із Шевченківського районного суду м. Києва до Соборного районного суду м. Дніпра. Останнього разу, висуваючи альтернативну вимогу, також наполягав на скеруванні провадження до ВАКС чи іншого уповноваженого суду. Подані клопотання колегія суддівзалишила без задоволення, при цьому виняткового випадку не встановила(див. ухвали від 14 жовтня, 20 листопада, 16 грудня 2025 року та 17 лютого 2026 року).Ухвалені рішення є остаточними й оскарженню не підлягають.
Попри це ОСОБА_8 знову звернувся з клопотанням, у якому відображені доводи, котрі вже були предметом дослідження Суду та визнані неспроможними. Міркування в зверненні обвинуваченого з приводу змісту ухвал Верховного Суду не є слушними. Законодавець чітко унормував правові підстави направлення справи з одного суду до іншого і вони не підлягають тлумаченню на власний розсуд.
У контексті викладеного слід зауважити, що численні звернення з подібними клопотаннями в одній справі тієї ж сторони в порядку ст. 34 КПК не корелюються з її положеннями, неодноразове використання учасником провадження повторюваної кожного разу процедури для розв'язання вже вирішеного питання суперечить ст. 2 цього Кодексу, вочевидь не сприяє ефективності й оперативності кримінального провадження.
Ураховуючи наведене, клопотання ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 34, 441 КПК, колегія суддів
постановила:
Клопотання ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 12024000000002733 (справа № 757/18643/25-к) з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3