09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 569/23606/24
провадження № 61-1903ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 січня
2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2
про поділ нерухомого майна.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Поділено в натурі між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 горище житлового будинку (літ. А-1) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею облаштованого горища 29,5 кв. м згідно з першим варіантом висновку судового експерта Сапунової А. І. за результатами проведеного судового інженерно-технічного дослідження від 14 листопада 2024 року №57/24 наступним чином:
виділено ОСОБА_1 у натурі приміщення облаштованого горища 1-18, площею 9,9 кв. м, та 1-19, площею 9,7 кв. м, загальною площею 19,6 кв. м,
що становить 66/100 частки від загальної площі горища, необлаштоване горище -
ІІ та вхідні східці з балконом «а7» (додаток № 5 до висновку експерта);
виділено ОСОБА_2 приміщення облаштованого горища 1-20, площею
9,9 кв. м, що становить 34/100 частки від загальної площі горища та необлаштоване горище - І (додаток № 5 до висновку експерта).
Припинено право спільної часткової власності на горище житлового будинку
за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 січня 2026 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
11 лютого 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 13 січня 2026 року та залишити в силі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості горища житлового будинку (літ. А-1) за адресою: АДРЕСА_1 , тощо),
які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційних скарг без руху ОСОБА_1 направив на адресу суду матеріали на усунення недоліків, до яких додав квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги
та повідомлення ФОП ОСОБА_3 про ринкову вартість горища житлового будинку (літ. А-1) за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи матеріали, надіслані на виконання вимог ухвали Верховного Суду
від 09 березня 2026 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 недоліки ухвали виконані частково, оскільки додане ним повідомлення ФОП ОСОБА_3 про ринкову вартість горища житлового будинку (літ. А-1) за адресою:
АДРЕСА_1 , підтверджує його вартість станом на 16 лютого 2026 року.
Тобто вимоги ухвали Верховного Суду від 09 березня 2026 року в частині надання доказів на підтвердження вартості горища житлового будинку (літ. А-1) за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день подання позовної заяви заявником не виконано.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За таких обставин Верховний Суд виснує, що заявником не в повній мірі усунені недоліки, зазначені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 09 квітня 2026 року, недоліки касаційної скарги усунуто частково, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги
у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк