Справа №760/5604/26 1-кс/760/3099/26
07 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000501 від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
встановив:
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене27.02.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: папка синього кольору всередині якої містяться документи щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 , на 136 арк.; папка зеленого кольору з написом «Счета В», всередині якої містяться видаткові накладні, рахунки на оплату, на 154 арк.; контракт № ТК-02104, на 5 арк., додаток до контракту № ТК-02/04 від 31.10.2024, контракт № ТК-02/04 від 01.102.2025, та додаток до нього, контракт № ТК-02104 від 01.102.2024 та додаток до контракту, акт приймання-передачі № 1 гаданих послуг за додатком № 1 від 03.10.2024, документи щодо зазначеного контракту, на 4 арк.; печатка «ЮМКО Енерджі ЕООД»; флеш носій «Kingston», об'ємом 64 Gb.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження1-№ 42025110000000501, внесеному до Єдиного реєстру досудових гозслідувань 18.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з боку громадян України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які перебуваючи у змові із невстановленими особами, існує реальна загроза національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, а саме останні вчиняють дії спрямовані на допомогу державі- пгресору (пособництво), збройним формуванням шляхом підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів.
Так, 27.02.2026 слідчим слідчого управлінням Головного управління у рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2026 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, зазначене в клопотанні.
Прокурор у судові засідання не з'явився, 23.03.2026 подав заяву про часткове задоволення клопотання в частині накладення арешту на флеш-носій Kingston, стосовно документів у зв'язку із відсутністю інформації, що становить інтерес для слідства, просив не задовольняти.
07.04.2026 прокурор подав заяву, у якій зазначив, що у зв'язку з тим, що оглядом вилученого майна не виявлено інформації, що становить інтерес для слідства, просить повернути прокурору клопотання.
Адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що зазначений в клопотанні флеш-носій Kingston, не належить ОСОБА_15 .
Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши надані матеріали клопотання, встановив таке.
Вирішуючи питання про обґрунтованість, доцільність арешту майна, слідчий суддя констатує, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
З урахуванням положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями глави 17 КПК України визначено порядок, підстави, арешту майна, порядок розгляду клопотань про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У ч. 2 ст. 170 КПК України вказано, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заборона або обмеження користування, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Статтею 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Статтею 173 КПК України встановлений порядок вирішення питання про арешт майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст 172, 173 КПК України може прийняти одне з таких рішень: повернути прокурору для усунення недоліків; відмовити у задоволенні клопотання, задовольнити частково або повністю.
Із заяв прокурора від 23.03.2026, 07.04.2026 вбачається, що вилучене в результаті обшуку 27.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 майно не містить інформації, що становить інтерес для слідства, що дає підставу зробити висновок, що вказане в клопотанні майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, відсутні підстави чи розумні підозри вважати, що воно є речовими доказами.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що в задоволення клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, і, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_16 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000501 від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1