ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9860/25
провадження № 2/753/2257/26
08 квітня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання в розмірі 98 566,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що КП «Київтеплоенерго» надає послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі є споживачами зазначених послуг у цьому будинку. У зв'язку із несплатою ними коштів за отримані послуги, у них станом на 31 березня 2025 року виникла заборгованість за надані послуги, розмір якої з урахуванням інфляційних втрат, процентів річних та пені складає 98 566,95 грн. та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 травня 2025 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 серпня 2025 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 жовтня 2025 року.
13 жовтня 2025 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Мицик Ю.С. на лікарняному, розгляд справи відкладено на 10 листопада 2025 року.
10 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 15 грудня 2025 року
У зв'язку з відрахуванням судді Мицик Ю.С. зі штату Дарницького районного суду міста Києва розпорядженням керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва № 110 від 04 грудня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року справу передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року прийнято справу № 753/9860/25 до провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2026 року.
24 лютого 2026 року відкладено розгляд справи на 08 квітня 2026 року.
Відповідачам копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, надсилалися за адресою зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом, однак адресована відповідачам поштова кореспонденція була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про стан розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направили суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є КП «Київтеплоенерго», а з 01 листопада 2021 року у зв'язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Будинок АДРЕСА_2 під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання, тобто мешканці квартир, що розташовані в будинку, є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами вищезгаданих послуг.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 19 цього Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Частина 7 статті 26 Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року (далі - Закон № 2189-VIII).
За приписом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною третьою цієї статті встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також і плату за абонентське обслуговування.
Тобто, відповідно до вимог Законів «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживачі послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води зобов'язана сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідачі, отримуючи послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води, не виконували покладений на них договором і законом обов'язок по оплаті вказаних послуг, внаслідок чого у них виникла заборгованість у розмірі 83 161,30 грн, що підтверджується наданими позивачем розрахунками.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідачі від мереж теплової енергії та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі у період з травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року неналежним чином сплачували кошти за послуги з централізованого опалення, внаслідок чого у них утворилася заборгованість у розмірі 9321,28 грн, та за послугу з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18357,38 грн.
Починаючи з 01 листопада 2021 року, відповідачі неналежним чином сплачували кошти за надані їм послуги: з постачання теплової енергії, внаслідок чого у них утворилася заборгованість у розмірі 31981,92 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 21346,67 грн, а також мають заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 83,68 грн та заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 1357,57 грн та за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 712,80 грн.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач також просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати у загальній сумі 10 772,07 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 658,47грн. та пеню у розмірі 1975,11 грн., розраховуючи їх з 01 січня 2024 року.
Як передбачено статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам законодавства, а тому вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 10 772,07 грн, трьох процентів річних у розмірі 2 658,47грн. та пені у розмірі 1975,11 грн.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачі не надали суду жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 98 566,95 грн є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України несені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:
- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 321 (дев'ять тисяч триста двадцять одну) гривню 28 копійок;
- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18357 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят сім) гривень 38 копійок;
- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 31981 (тридцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят одну) гривню 92 копійки;
- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 21346 (двадцять одну тисячу триста сорок шість) гривень 67 копійок;
- по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1357 (одну тисячу триста п'ятдесят сім) гривень 57 копійку;
- по платі за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 712 (сімсот дванадцять) гривень 80 копійок;
- по внесках за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 83 (вісімдесят три) гривні 68 копійок;
- інфляційні втрати у розмірі 10 772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 07 копійок, три проценти річних у розмірі 2 658 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) гривень 47 копійок та пеню у розмірі 1975 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в сумі по 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень з кожного.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421)
Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 08 квітня 2026 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК