Єдиний унікальний номер: 357/2786/26
Провадження № 2-о/379/40/26
про залишення заяви без руху 09 квітня 2026 року м.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту що має юридичне значення,
03.03.2026 року з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Таращанського районного суду Київської області передано за підсудністю справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту що має юридичне значення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.
За приписами ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3ст. 294 ЦПК України).
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Так, заявниця звернулася до суду в порядку ст. 315, 317 ЦПК України із заявою про встановлення факту смерті, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в місті москва, російська федерація.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 8 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту смерті в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим 294 ЦПК України .
Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Факт смерті особи у певний час за відмови органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.
При зверненні до суду заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази. Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 478/1072/21, провадження № 61-1370св22.
Також такими доказами, що підтверджують викладені заявником обставини можуть бути, наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблиця з місця поховання, медичні документи про смерть, акт факту смерті, свідки.
Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
Всупереч вказаним вимогам, заявником не долучено докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, докази про неможливість відновлення втрачених документів, письмової відмови органу ДРАЦС зареєструвати факт смерті.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заінтересовані особи - будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.
Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Як встановлено судом, у заяві, заявником визначено заінтересованою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як роз'яснено в пункті 13Постанови пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, залучивши при цьому до участі у справі в якості заінтересованої особи орган РАЦС.
При цьому будь-яких доказів звернення до цього органу за вирішенням саме спірного питання реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , як і відмови цього органу, до матеріалів заяви про встановлення факту смерті не додано.
З роз'яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.
Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі.
Крім того, згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 15.07.1997 року ОСОБА_2 ,помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. москва, російська федерація, актовий запис - № 3860 від 15.07.1997 року. З копії свідоцтва про смерть вбачається, що його видано на підставі вимог чинного законодавства іноземної держави (російської федерації), на території якої помер чоловік заявниці, містить необхідні реквізити, в силу вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04 лютого 2023 року № 107, не потребує засвідчення апостилем і подальшої легалізації, та вважається дійсним на території України.
У зв'язку з цим необхідність у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , чоловіка заявниці, компетентними органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видачі українського свідоцтва про смерть відсутня.
Таким чином, свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації.
Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 202/4449/22 (провадження № 61-4479св23), постанові КЦС ВС у справі 387/228/24 (провадження № 61-11539св24) від 24.12.2024.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя ,
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту що має юридичне значення, залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 09.04.2026.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА