Справа № 369/4113/26
Провадження №1-кс/369/558/26
08.04.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112200000031 від 03 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся ОСОБА_4 , в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року у справі №369/18508/23 у кримінальному провадженні за № 42023112200000031 від 03.03.2023 року на земельну ділянку, розташовану у Київській області, Бучанському районі, с. Крюківщина, з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142, площею 0,0013 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також скасувати встановлені заборони:
- заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142,
заборони власнику/користувачам/орендарям/суборендарям чи будь-яким іншим особам проведення на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142 будь-яких підготовчих та/або будівельних/монтажних/демонтажних робіт, здійснення вирубки/розчищення зелених насаджень, з метою недопущення можливості її (ділянки) знищення, перетворення та псування у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування кримінального провадження.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що він є власником вказаного майна. Проте арешт було накладено необґрунтовано, а обставини, які зумовили накладення арешту, на теперішній час відпали. Також до клопотання заявником додано копію постанови слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 25.09.2025 про закриття вказаного кримінального провадження № 42023112200000031 від 03.03.2023 року.
У судовому засіданні заявник вимоги клопотання про скасування арешту підтримав у повному обсязі.
У судовому засідання прокурор щодо вимог клопотання заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження №42023112200000031 від 03.03.2023 року, слідчий суддя дійшов висновку про можливість задоволення його з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року у справі №369/18508/23 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112200000031 від 03 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, було накладено арешт на майно з відповідними заборонами, в тому числі на земельну ділянку, розташовану у Київській області, Бучанському районі, с. Крюківщина, з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142.
Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, долученою до клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання, наявність арешту порушує законні права та інтереси власника щодо володіння, користування та розпорядження.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).
Обов'язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є наявність достатніх доказів, передбачених ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого (прокурора), який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 42023112200000031 від 03 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України вбачається, що постановою слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 25.09.2025року кримінальне провадження, закрито у зв'язку з встановленням відсутності у діянні складу кримінального правопорушення.
За таких обставин, матеріали кримінального провадження не свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потребу досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі вищевикладеного, враховуючи ту обставину, що кримінальне провадження закрито та те, що, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою дотримання конституційного права володіти, користуватись та розпоряджатись майном на законних підставах, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 170-174, 309 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2023 у справі № 369/18508/23, а саме з земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142, площею 0.0013 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Скасувати заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), які накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2023 у справі № 369/18508/23, а саме з земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142, площею 0.0013 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Скасувати заборону власнику/користувачам/орендарям/суборендарям чи будь-яким іншим особам проведення на земельних ділянках будь-яких підготовчих та/або будівельних/монтажних/демонтажних робіт, здійснення вирубки/розчищення зелених насаджень, з метою недопущення можливості її (ділянок) знищення, перетворення та псування у будь-який спосіб, які накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2023 у справі № 369/18508/23, а саме з земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:024:0142, площею 0.0013 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6