Справа № 163/484/26
Провадження № 2/163/319/26
08 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Бізнес Позика» просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 16980,00 грн заборгованості за кредитним договором №520139-КС-00 від 15.05.2025.
Вимоги обґрунтовано тим, що 15.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями в порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір №520139-КС-003 про надання кредиту. За умовами цього договору ТОВ «Бізнес Позика» надає відповідачу в кредит 6000,00 гривень під 1% в день, а відповідач зобов'язується їх повернути і сплатити відсотки. Відповідач належним чином свої кредитні зобов'язання не виконував, у зв'язку із чим станом на 15.02.2026 року у нього утворилась кредитна заборгованість в загальній сумі 16980,00 грн, яка складається із суми прострочених платежів: по тілу кредиту - 6000,00 грн, по процентах - 6780,00 грн, по відсотках відповідно до ст.625 ЦПК України - 3000,00 грн, по комісії - 1200,00 грн.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 26.02.2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали відповідач отримав 12.03.2026.
За даними офіційного інтернет-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення за трек-номером 0505560040533 примірник матеріалів позову відповідач від позивача отримав особисто 14.03.2026.
У строк, визначений судом в ухвалі від 26.02.2026 з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
15.05.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку Закону України «Про електронну комерцію» уклали договір № 520139-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит Електронна форма), за умовами якого:
2.1. Кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика».
2.3. Строк на який надається кредит: 16 тижнів.
2.4. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,00%, фіксована.
2.5. Комісія за надання кредиту: 1200 грн.
2.13. Дата видачі кредиту: 15.05.2025.
2.13. Дата повернення кредиту: 04.09.2025.
На виконання умов договору ТОВ «Бізнес Позика» 15.05.2025 перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 , яка була вказана ним в анкеті клієнта НОМЕР_1 , обумовлену суму кредитних коштів в розмірі 6000,00 грн, що доводиться письмовим підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» та наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 26.02.2026 банківською випискою по картці відповідача.
Із розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що жодних платежів, спрямованих на погашення складових кредиту (тіла, відсотків, комісії) відповідач від дня отримання кредитних коштів по дату формування розрахунку 16.02.2026 не здійснював.
Загальна сума заборгованості станом на 04.09.2025 (останній день 16-го тижня від дня перерахування кредитних коштів) становить 16980,00 грн, з яких: за кредитом - 6000,00 грн, за відсотками - 6780,00 грн, комісією - 1200,00 грн, нарахуваннями за ст.625 ЦК України - 3000,00 грн.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Стороною позивача до позовної заяви додано документи від 15.05.2025, а саме пропозицію (оферта) укласти Договір про надання кредиту № 520139-КС-003 (Споживчий кредит. Електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення цього Договору, Договір № 520139-КС-003 про надання кредиту, паспорт споживчого кредиту, усі які підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, існування між сторонами кредитних правовідносин належним чином підтверджене та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір № 520139-КС-003 містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, були достеменно йому відомі.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування та комісії.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Бізнес Позика» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконував.
Існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується доданим до позову розрахунком заборгованості, який відповідає умовам кредитного договору в частині, що стосується тіла кредиту, відсотків та комісії.
Разом з цим, заявлена позивачем до стягнення сума по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованих відсотків внаслідок прострочення платежів не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за кредитним договором відбулося у період дії на території України воєнного стану, у зв'язку із чим нарахована позивачем сума (три проценти річних від простроченої суми) підлягає списанню в силу Закону, через що заявлена позовна вимога у цій частині задоволенню не підлягає.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Дослідженими у справі доказами повно та об'єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, відсотків за його користування та комісії належним чином не виконував, тим самим порушив умови договору, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 13980,00 грн (6000,00 тіло кредиту + 6780,00 грн відсотків + 1200 комісії), яка підлягає стягненню в користь ТОВ «Бізнес Позика» в судовому порядку.
Таким чином, з вищенаведених підстав і мотивів позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 82,33 % таких вимог.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №520139-КС-00 від 15.05.2025 в загальній сумі 13980 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень, яку становлять:
- 6000 (шість тисяч) гривень тіла кредиту;
- 6780 (шість тисяч сімсот вісімдесят) гривень відсотків;
- 1200 (одна тисяча двісті) гривень комісії.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» 2191 (дві тисячі сто дев'яносто одну) гривню 95 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Бізнес Позика»; місце знаходження - бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, місто Київ; код ЄДРПОУ - 41084239;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь