Провадження № 11-кп/803/1636/26 Справа № 216/6201/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , до 29 травня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 80 000 грн., -
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , до 29 травня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 80 000 грн.
Мотивуючи вказане рішення суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нову, якою змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації із застосуванням електронного засобу контролю. Зазначає, що ризики заявлені прокурором в клопотанні є лише припущеннями сторони обвинувачення, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не має на меті уникати кримінальної відповідальності та переховуватись від суду, так як свою вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 не визнає. Просить врахувати, що обвинувачений потребує лікування, а саме йому потрібна заміна сердечного клапану.
Учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились, від захисника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції до 29 травня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 80 000 грн.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за які законом передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, а тому обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що ОСОБА_7 раніше двічі судимий із застосуванням положень ст.. 75 КК України і наразі обвинувачується у вчиненні нового умисного корисливого злочину протягом визначених судами іспитових строків за попередніми вироками, а отже обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, вчиняти нові кримінальні правопорушення .
Разом з тим, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків і стабільного джерела доходу, може бути підставою для вчинення нових кримінальних правопорушень, відсутність фактів переховування від суду жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ними цих дій в подальшому, наразі правослухняна поведінка обвинуваченого зумовлена виключно дієвістю обраного запобіжного заходу, а не високими моральними якостями,.
Колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний триманням під вартою, не є слушними, оскільки обмеження права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодній інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що обвинуваченому ОСОБА_7 потрібна заміна сердечного клапану, не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 має передбачене Законом право на отримання належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору.
Разом з тим, згідно із медичною довідкою Криворізької міської медичної частини № 3 від 14 січня 2026 року стан здоров'я ОСОБА_7 відповідає наявній патології, може брати участь у судових засіданнях, знаходиться під наглядом медичних працівників, у разі потреби буде надано екстрену медичну допомогу.
Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги обвинуваченого були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно, ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: