Справа № 209/1487/26
Провадження № 1-кп/209/210/26
09 квітня 2026 року м.Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого (адвоката) - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2026 року за №12026041790000001 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська /на теперішній час м.Дніпро/, українця, громадянина України, маючого базову середню освіту, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
-обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
27 грудня 2025 року у денний час доби у ОСОБА_4 , який перебував разом зі своєю колишньою співмешканкою - потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі АДРЕСА_3 , раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного синього кольору марки «Moto g85 5G» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , належного ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи обізнаним про те, що указом Президента України від №64/2022 від 24лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку зі збройною агресією РФ та повномасштабним вторгненням на територію України введено режим воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи в означеному місці у вказаний час, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 перебуває у іншій кімнаті та за його діями не спостерігає, діючи умисно, із корисливих мотивів, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Moto g85 5G» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 у захисному прозорому силіконовому чохлі, який майнової цінності для потерпілої не становить, з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , яка майнової цінності для потерпілої не становить.
Заволодівши вищевказаним чужим майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди у розмірі 8553 гривень 80 копійок, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи.
Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди загальною сумою 8 553 гривень 80 копійок.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
09 квітня 2026 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041790000001 від 01 січня 2026 за ч.4 ст.185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні - ОСОБА_4 з іншої сторони, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст.468-470, 472 КПК України, укладено Угоду про визнання винуватості додержуючись наступних умов.
Сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину в інкримінованому йому діянні та зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні, сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.
З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, сторони узгодили покарання: за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном із покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень ч.2 ст.473 КПК України, наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Відповідно до ч.3 ст.424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Підстави оскарження вироку, яким затверджена ця Угода, в апеляційному порядку, що визначені в ч.4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч.3 ст.424 КПК України, підозрюваному роз'яснено.
Також, наслідком укладання даної угоди для підозрюваного є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
У разі невиконання підозрюваним (обвинуваченим) Угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення звернутися до суду, яким затверджена Угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання цієї Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, і ухвалити вирок на підставі угоди.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з того, що відповідно до ст. 468 КПК України, п.1 ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Таким чином, суд вважає, що діяння обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 відповідно до класифікації кримінальних правопорушень за ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч.4 ст.185 КК України. Отже, в цьому кримінальному провадженні відповідно до ст.469 КПК України можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.2 ст.473, ч.4 ст.474 КПК України. Крім того, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, й умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не виявлено.
При призначені покарання визначеного угодою суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, добре характеризується на місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, а також наявність обставин, що пом'якшують і відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання (згідно з п.1 ч.1 ст.66 КК України) є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання (згідно ст. 67 КК України), судом не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення йому узгодженого покарання.
На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди від 09 квітня 2026 року, укладеної між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041790000001 від 01 січня 2026 за ч.4 ст.185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні - ОСОБА_4 з іншої сторони, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, про визнання винуватості, та ухвалення вироку на підставі цієї угоди.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи №91 в розмірі 424,08 грн., відповідно до ст.124 КПК України необхідно покласти на обвинуваченого в повному обсязі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Речові докази:
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року накладений арешт на мобільний телефон "Moto g85 5g" IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_4 у захисному прозорому силіконовому чохлі, який було поміщено та опечатано до спецпакету НПУ #CRI1158017. Згідно постанови слідчого від 17 січня 2026 року телефон був визнаний в якості речового доказу в кримінальному провадженні. Після набрання вироком законної сили арешт слід скасувати, речовий доказ повернути потерпілій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 квітня 2026 року, укладену між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041790000001 від 01 січня 2026 року за ч.4 ст.185 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні - ОСОБА_4 з іншої сторони, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки, поклавши на нього, відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України, додатково покласти обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №91 в розмірі 424,08 грн.
Речові докази:
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року на мобільний телефон "Moto g85 5g" IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_4 у захисному прозорому силіконовому чохлі, який було поміщено та опечатано до спецпакету НПУ #CRI1158017.
Телефон повернути потерпілій ОСОБА_6
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок підлягає негайному врученню учасникам кримінального провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_7