09 квітня 2026 року справа №360/1630/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 р. у справі № 360/1630/25 (головуючий І інстанції О.М. Качанок) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на календарний рік в період з серпня 2020 року (з моменту зарахування до списків частини) по грудень 2022 року (по день виключення з таких списків).
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 з серпня 2020 року (з моменту зарахування до списків частині) по грудень 2022 року (по день виключення з таких списків) перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на календарний рік для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення, за 2020, 2021 та 2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 та 2022 роки відповідно, в розмірі місячного грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі окладу за військовим званням) із врахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022 роки, за без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі окладу за військовим званням) із врахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022 роки відповідно, в розмірі місячного грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також у цій ухвалі, щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, вказано, що питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою буде вирішено судом після оцінки обставин (фактів), якими обґрунтовано заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в сукупності з доказами, наданими відповідачем та після з'ясування позиції останнього з даного питання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що додана до позовної заяви.
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині відповідних позовних вимог, викладених у позові, які стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення та його одноразових видів за період з 07 серпня 2020 року по 18 липня 2022 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині відповідних позовних вимог, викладених у позові, що стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення та його одноразових видів за період з 19 липня 2022 року по 26 грудня 2022 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.08.2020 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 та 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.08.2020 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 та 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 16 жовтня 2025 року, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та зобов'язати Луганський окружний адміністративний суд прийняти до розгляду позовну заяву.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду в особі судді Качанок О.М. від 16.10.2025 в справі № 360/1630/25 застосовано зворотну дію до статті 233 КЗпП України чим порушено вимог частини першої статті 58 Конституції України. Суд мав відповідно до вимог статті 58 Конституції України застосовувати строк звернення в частині позовних вимог, що визначений статті 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 року, яка встановлювала звернення з позовом до адміністративного суду було без обмеження будь-яким строком, а вже після згаданої дати мав застосовувати зміни до КЗпП України з 19.07.2022, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Частиною 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 - 7 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 4) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору; 5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 6) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу); 7) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 8) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з п.1, 2 ч. 5 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, окремим документом викладаються ухвали з питань, зокрема: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Стаття 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначає перелік ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
За положенням частини 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 28) залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу; 29) відмови у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; 30) прийняття або відмови у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення.
Таким чином, положеннями КАС України, передбачено, що ухвала суду про залишення позову без руху оскарженню не підлягає. Скаржник у даному випадку має право подати заперечення на таку ухвалу при оскарженні судового рішення прийнятого за наслідками розгляду позову, зокрема, ухвалу про залишення позову без розгляду або його повернення.
Проте, як зазначалось, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово, висловлював позицію стосовно можливості закриття провадження у справі як помилково відкритого, з посиланням на те, що суд буде діяти не як «суд встановлений законом».
Зокрема такий підхід застосовував Верховний Суд у справах № 761/10509/17 (ухвала від 15 травня 2019 року), № 640/1266/19 (ухвала від 08 листопада 2019 року), № 640/2306/19 (ухвала від 21 листопада 2019 року), № 817/1768/18 (ухвала від 27 листопада 2019 року), № 766/12353/18 (ухвала від 08 жовтня 2019 року), № 629/1261/15-а (ухвала від 21 січня 2020 року), № 826/4866/18 (ухвала від 05 лютого 2020 року), № 1.380/2019/001145 (ухвала від 02 квітня 2020 року) та № 826/10834/14 (ухвала від 29 грудня 2020 року), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30.06.2020 від 14.04.2021 року у справі № 333/7816/14-ц (провадження № 61-16938св20), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2021 у справі № 29/5005/6381/2011, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №420/1808/21, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №826/20221/16.
Також ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/16892/17 (провадження № 11-953апп18), постановами Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №761/10509/17 та від 28.09.2022 у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) закрито касаційне провадження у вказаних справах, яке було відкрито помилково.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень і способу дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Статтею 305 КАС України визначені підстави для закриття апеляційного провадження.
Проте, стаття 305 КАС України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите.
Відсутність у процесуальному законі положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Суд зазначає, що в даному випадку, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду судового рішення суду першої інстанції оскарження якого не передбачено і в разі апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, апеляційне провадження підлягало закриттю, як помилково відкрите.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3, 7, 295, 305, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 р. у справі № 360/1630/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 09 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
А.А. Блохін
І.Д. Компанієць