Справа № 517/1229/25
Провадження № 2/517/15/2026
09 квітня 2026 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
представника позивача - адвокат Сластнікової Г.О. (в режимі відеоконференції),
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Сластнікової Ганни Олександрівни, поданим в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах
установив:
У провадженні Захарівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом представника позивача - адвоката Сластнікової Г.О. поданим в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа: Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 133773 гривні 70 копійок.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала факт отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі саме 27 грудня 2025 року та визнала факт подання зустрічного позову з порушенням встановленого строку. З клопотанням про поновлення строку до суду не зверталась.
Представник позивача - адвокат Сластнікова Г.О. у судовому засіданні заперечувала проти прийняття зустрічного позову та просила його повернути відповідачці з підстав пропуску строку його подання.
Представник третьої особи - Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявка суд не повідомив. Із жодними заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Ознайомившись із зустрічною позовною заявою, суд дійшов до такого висновку.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до частини 7 статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом.
Як убачається із матеріалів справи, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала ухвалу суду про відкриття провадження - 27 грудня 2025 року. Вказаною ухвалою суду визначено, що відповідачці надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також визначено, що відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву вона має право пред'явити зустрічний позов.
Тобто зустрічну позовну заяву відповідачка мала подати в строк до 12 січня 2026 року (включно).
Водночас ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву лише 12 лютого 2026 року. Клопотання щодо поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви до суду не подано.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина 4 статті 124 ЦПК України).
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 175/957/19 (провадження № 61-12294св20), Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 766/12340/17 (провадження № 61-16756св20).
Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, ураховуючи викладене вище, оскільки ОСОБА_1 порушила строки подання зустрічного позову, суд дійшов до висновку про повернення зустрічного позову.
Суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічного позову не позбавляє її права пред'явити позов у загальному порядку.
Керуючись статтями 12, 43, 49, 120, 123, 124, 127, 178, 193, 194, 258 - 261 ЦПК України, суд
постановив:
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Великомихайлівський відділ державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів повернути заявниці.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду складено 09 квітня 2026 року.
Суддя