Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/7209/26
Провадження №1-кс/523/3733/26
09 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , під час розгляду у відкритому, дистанційному судовому засіданні, в приміщенні суду, в режиимі відеоконференції клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62025150020004758 від 17 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, розлученого, утримуючого малолітню дитину, не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
09 квітня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , якого підозрюють у не з'явленні 17 жовтня 2025 року до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалася в АДРЕСА_2 , та в ухиленні від проходження військової служби до 08 квітня 2026 року - часу його фактичного затримання, вчиненому під час воєнного стану.
За даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості №62025150020004758 від 17 листопада 2025 року,за ознаками ч.5 ст.407 КК України. 08 квітня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про відповідну підозру.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З'ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вміненому тому діянні підтверджується матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 та іншими матеріалами провадження, у їх сукупності, та не оспорюється стороною захисту.
На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з того, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчиненого діяння, суворість можливого покарання за його вчинення, а відтак, існує обґрунтований ризик його переховування від подальшого досудового розслідування та суду.
Органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій, в тому числі за участі співслужбовців підозрюваного, що не виключає того, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, надасть йому можливість здійснювати неправомірний вплив на таких осіб для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.
Сторона захисту заявляє, що підозрюваний має ряд захворювань, проте, в умовах слідчого ізолятору ув'язненим особам забезпечується необхідна медична допомога відповідно до законодавства про охорону здоров'я, зокрема, положеннями наказу МЮ України №460/5 від 18 березня 2013 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», наказу МЮ України та МОЗ України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» встановлено, що керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
За встановлених обставин, враховуючи те, що ОСОБА_5 в умовах перебування під вартою в слідчому ізоляторі не позбавлений права на отримання кваліфікованої медичної допомоги, зазначена захисником обставина про незадовільний стан здоров'я не може слугувати достатньою підставою для висновку про необхідність застосування стосовно підозрюваного більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , було спрямовано на шкоду обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.
Слідчим суддею також враховуються і положення ч.8 ст.176 КПК України про те, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, враховуючи показання підозрюваного про те, що причиною не з'явлення до розташування військової частини НОМЕР_1 була необхідність проходження щорічного планового лікування хронічного гепатиту «С», з наступним проходженням військово-лікарської комісії, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, як альтернативу триманню під вартою, у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім'ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь - які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,184,193 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на строк до 06 червня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_5 під вартою, - у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_5 звільняється з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого , прокурора чи суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування із допитаними свідками в даному провадженні з питань, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - на строк до 06 червня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1