Справа № 509/4298/25
08 квітня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Пронози І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/4298/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08.08.2025 року ТОВ «Діджі Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 в розмірі 27304,63 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 23.01.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 487946. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту. Згідно договору про надання споживчого кредиту № 487946 від 23.01.2021 відповідачу надано кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Відповідач підписанням кредитного договору підтвердив, що перед укладенням цього кредитного договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) та розміщена на вебсайті. Відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», що розміщені на вебсайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватись. Відповідач уклав договір № 487946 від 23.01.2021 з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі платіжного документа та було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 25000,00 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині договірних відносин. 21.02.2024 року згідно умов договору факторингу №2102-24 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 27304,63 грн., з яких: 16906,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10398,43 грн. - заборгованості за відсотками. У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, було направлено відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 487946 від 23.01.2021. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строк.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, представник позивача просила суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 29.12.2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Також здійснювався виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідача, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.01.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 487946. Сума (загальний розмір) кредиту становить 31250,00 грн., кредит надається строком на 365 днів, з кінцевим терміном повернення 23.01.2022 року (включно), орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 127,36 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 47291,89 грн. (пункти 1.3-1.4, 1.6-1.8 Договору).
23.01.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту та графік платежів до договору № 487946 від 23.01.2021.
Із копії довідки наданої 06.03.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» встановлено, що 23.01.2021 року о 09:48 год. перераховано кошти у розмірі 25000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 78405940.
Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором у гривні судом встановлено, що станом на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 складає 27304,63 грн., з яких: 16906,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10398,43 грн. - заборгованості за відсотками.
Із копії договору факторингу №2102-24 від 21.02.2024 року, копії форми реєстру прав вимог, копії акту приймання передачі-передачі документації позичальників судом встановлено, що 21.02.2024 року згідно умов договору факторингу №2102-24 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.
Із копії витягу з Додатку договору факторингу № 2102-24 від 21.02.2024 року, встановлено, що залишок боргу ОСОБА_1 на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 складає 27304,63 грн., з яких: 16906,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10398,43 грн. - заборгованості за відсотками.
Із копії платіжної інструкції №6841 від 22.02.2024 року судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» перераховано 429633,65 грн. на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» оплати згідно договору факторингу №2102-24 від 21.02.2024 року.
Із копії досудової вимоги судом встановлено, що 31.07.2024 року за вих. № 3316319116-АВ на адресу ОСОБА_1 , ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направлено досудову вимогу про сплату заборгованості у розмірі 27304,63 грн.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 ст.1054 та частини 2 ст.1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Підстави для заміни кредитора в зобов'язанні перелічені в ст.512ЦПК України, відповідно до якої до них (підстав) відносяться відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем, виконання обов'язку боржника третьою особою.
В силу ст. 514ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1 та 2 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.09.2015 у справі 3 6-979-цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення первісному кредитору.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконав, яке виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору про споживчий кредит, укладеного між сторонами, оскільки, Кредитор внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договорів.
Таким чином, позов підлягає задоволенню, тому із відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 року в розмірі 27304,63 грн., з яких: 16906,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10398,43 грн. - заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Крім цього, позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отож, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Судом встановлено, що 01.01.2025 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» в особі керуючого Міньковської А.В. укладено договір про надання правової допомоги № 42649746. 30.05.2025 року між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» в особі керуючого Міньковської А.В. та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено додаткову угоду № 487946 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, у зв'язку з чим ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було понесено відповідні витрати для звернення до суду.
На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.06.2024, відповідно до яких вартість послуг, які надавались, складається з наступного: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1,5 години х 1500 гривень = 2250 гривень; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, позивач 3 години х 1000 гривень = 3000 гривень; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 1 година х 750 гривень = 750 гривень. Тобто, загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 6000 гривень.
Оскільки позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, враховуючи задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» МФО 334851) заборгованість за кредитним договором № 487946 від 23.01.2021 в розмірі 27304 (двадцять сім тисяч триста чотири) грн. 63 коп.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, реквізити IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» МФО 334851) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Є. М. Панасенко