Справа № 420/35431/25
09 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у липні 2025 року йому стало відомо, що в інформаційній системі, яка використовується територіальними центрами комплектування «Оберіг», містяться відомості про нього як про особу, що нібито порушила правила військового обліку. Про зміст або підстави таких відомостей Позивач повідомлений не був, жодного офіційного акту не отримував. Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 (Іванівка), станом на 24.09.2025 року протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 не складався і відповідна постанова не виносилась.
На переконання позивача, включення до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку допускається лише у разі наявності законних підстав - документів, які підтверджують факт притягнення особи до адміністративної відповідальності порядку, встановленому КУпАП (складення протоколу, винесення постанови). У разі відсутності таких документів внесення подібної інформації суперечить як Порядку № 1487, так і Закону № 1951-VIII, а також порушує право особи на достовірне внесення її персональних даних до Реєстру. Наявність лише внутрішньої службової оцінки поведінки чи відомостей про ймовірне порушення облікових правил без прийняття компетентного юридичного рішення (постанови про адмінправопорушення) не є належною та достатньою підставою для внесення відповідного запису до Реєстру.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Березівського районного суду Одеської області.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 25.11.2025 року адміністративну справу №420/35431/25 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
22.12.2025 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та за результатами автоматичного розподілу справ між суддями була передана для розгляду судді Радчуку А.А.
Ухвалою суду від 29.12.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
07.01.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2025 року, просить залучити до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) як співвідповідача.
Ухвалою суду від 28.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) ( АДРЕСА_4 ) до участі у справі як другого відповідача.
11.02.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою системи «Електронний Суд» до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 12.07.2025 року є порушником правил військового обліку, оскільки не з'явився за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 . 28.06.2024 року ОСОБА_1 оновив свої облікові дані, де зазначив наступну адресу місця свого проживання: АДРЕСА_5 . На вищезазначену адресу військовозобов'язаному ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням була направлена повістка №4037661, де зазначалося, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 повинен 02.07.2025 року о 09:00 годині прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, в тому числі для проходження ВЛК. При цьому, військовозобов'язаний ОСОБА_1 за весь час перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 жодного разу не проходив ВЛК. В результаті чого 12.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було створено електронне звернення до ВП № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області щодо доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У відзиві додатково зауважено, що на військовозобов'язаного ОСОБА_1 жодних протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності не складалось, адміністративних справ не порушувалось, оскільки з 12.07.2025 року ОСОБА_1 переховується та не з'являється за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачає фізичну присутність порушника, що передбачено абзацом 6 статті 258 КУпАП та Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (протокол оформлюється у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).
Отже, як стверджує відповідач, оскільки ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку, відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_8 немає підстав та повноважень для виключення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
13.03.2026 року відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов до суду у паперовому вигляді.
Інші заяви, клопотання та додаткові докази станом на момент розгляду справи по суті до суду не надходили.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є громадянином України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту Серії НОМЕР_3 .
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого 28.07.2025 року, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним; звання: АДРЕСА_6 .
Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ станом на 28.07.2025 року наявна інформація «Порушення правил військового обліку», «Вас розшукує ТЦК від 12.07.2025 року».
18 вересня 2025 року представником позивача, адвокатом Малюком Євгеном Володимировичем, було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) та до ІНФОРМАЦІЯ_1 запити, у яких просив:
- повідомити чи перебуває ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), у розшуку у зв'язку з порушенням правил військового обліку?
- у разі підтвердження факту порушення правил військового обліку, надати: копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ); копію постанови про накладення адміністративного стягнення (штрафу).
- повідомити діючі реквізити банківської установи, за якими ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) може сплатити штраф за постановою у справі про адміністративне правопорушення (у разі її наявності).
Листом від 24.09.2025 року № 3858 ІНФОРМАЦІЯ_5 (Іванівка), у відповідь на адвокатський запит, повідомив, що станом на 24.09.2025 року протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 не складався і відповідна постанова не виносилася.
Щодо підстав внесення даних про порушення військового обліку позивачем у листі зазначено, що 28.06.2024 року ОСОБА_1 оновив свої анкетні дані де зазначив наступну адресу місця свого проживання: АДРЕСА_5 . На вищезазначену адресу військовозобов'язаному ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням була направлена повістка №4037661, де зазначалося, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 повинен 02.07.2025 року о 09:00 годині прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, в тому числі для проходження ВЛК. Варто зазначити, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 за весь час перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 жодного разу не проходив ВЛК. Поштовий конверт з вищевказаною повісткою 05.07.2025 року повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В результаті чого 12.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було створено електронне звернення до ВП № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області щодо доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та його розшук з підстав відсутності фактів притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно із п. 2 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
05.01.2023 року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 3 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 23 Порядку №1487 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265“Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Постановою №1487 затверджено Додаток 2 “Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», пунктом 1 якого визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
- повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Системний аналіз вказаних норм права доводить, що повноваження органів ТЦК та СП щодо звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку, чітко передбачено Порядком № 1487.
Відповідно до абзацу 3 пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до вказаних норм передбачено, що “положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
З наведеного слідує, що органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено під час розгляду справи, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого 28.07.2025 року, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним; звання: АДРЕСА_6 . Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ станом на 28.07.2025 року наявна інформація «Порушення правил військового обліку», «Вас розшукує ТЦК від 12.07.2025 року».
У відзиві відповідачем зауважено, що підставою зазначення вказаних відомостей про розшук ТЦК є порушення позивачем правил військового обліку , а саме, позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці для уточнення даних та проходження ВЛК. Звернуто увагу, що ОСОБА_1 за весь час перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 жодного разу не проходив ВЛК.
На підставі викладеного, як зазначив відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 було створено електронне звернення до ВП № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області щодо доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
При цьому відповідач підтвердив, що дійсно протокол про притягнення позивача по факту вчинення ним правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.
Разом із відзивом представник ІНФОРМАЦІЯ_13 надав до суду Повістку №4037661 від 19.06.2025 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Іванівка) 02.07.2025 року о 09.00 годині, а також копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту з довідкою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Адреса адресата, зазначена у повістці №4037661 від 19.06.2025 та конверті , в якому її було направлено, збігається з адресою місця проживання ОСОБА_1 , що значиться в електронному військово-обліковому документі із мобільного застосунку Резерв+, дані у якому уточнені 28.06.2024 року.
Таким чином, в матеріалах справи наявні належні підтвердження оповіщення ОСОБА_1 про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Слід зазначити, що в адміністративному позові відсутні посилання позивача на неотримання ним Повістки №4037661 від 19.06.2025, неналежного її направлення, інші порушення, допущені відповідачем, при направленні такої повістки або поважні причини неявки позивача по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, судом встановлено, що вказані відповідачем порушення позивачем правил військового обліку підтверджуються обставинами справи. Внаслідок такого порушення у військово-обліковому документі позивача наявні відомості про порушення правил військового обліку, оскільки позивач не прибув до ТЦК по повістці.
Поряд з цим, зазначаючи про протиправність дій відповідача, позивач вказує на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Щодо зазначеного суд звертає увагу, що самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідачем не вносилися відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Водночас, чинне законодавство пов'язує обов'язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати фіксацію та актуалізацію облікових відомостей не лише з фактом винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а з наявністю інших встановлених обставин, що мають значення для ведення військового обліку.
Тобто, відображення в системі «Оберіг» та застосунку «Резерв+» інформації про порушення правил військового обліку є засобом актуалізації даних про стан виконання громадянином його військового обов'язку. Такі відомості не є тотожними запису про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.
З урахуванням установлених обставин справи та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що відповідач, як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством, здійснивши фіксацію та актуалізацію відомостей щодо позивача, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд зазначає наступне.
Норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття “адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття “доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення», а за статтею 259 КУпАП “Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
У свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП, органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Водночас, суд зазначає, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку визначено приписами статтею 210 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Відтак, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, має вирішуватись під час притягнення особи до відповідальності по КУпАП.
Сама ж по собі наявність з застосунку “Резерв+» примітки “Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке встановлено статтею 210 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з порушенням вимог закону позивач підлягає примусовому приводу до органів ТЦК та СП з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд не надає оцінку наявності підстав для застосування примусу, наявності ознак складу адміністративного правопорушення у діях позивача, оскільки вказане перебуває поза межами предметної юрисдикції адміністративного суду.
У той же час, ч. 3 ст. 38 Закону №2232-ХІІ визначено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність підстав для зобов'язання відповідача звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.