Справа № 420/618/21
09 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши заяву адвоката Питомця Артема Валерійовича про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/618/21 за нововиявленими обставинами,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №420/618/21 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №153/1/14-2/2020 від 15.12.2020 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №420/618/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року в справі № 420/618/21.
25.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Питомця Артема Валерійовича про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/618/21 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви адвокат Питомець Артем Валерійович зазначає про те, що при винесенні рішення Одеський окружний адміністративний суд встановив та взяв до уваги, що при прийнятті рішення щодо зупинення права позивача на здійснення адвокатської діяльності строком на 12 місяців комісія враховувала рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року, яким позивач вже притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 3 місяці по іншій справі за скаргою ОСОБА_2 . Це рішення КДКА було використане як кваліфікуюча обставина, що підтверджує повторність порушення, і фактично вплинуло на визначення строку та суворості накладеного дисциплінарного стягнення. Тобто, при оцінці правомірності дій комісії суд виходив із припущення, що рішення від 21.07.2020 року є чинним і законним, а його наявність створювала обтяжуючу підставу для збільшення дисциплінарного стягнення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 року по справі №420/14496/20 визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалами Верховного Суду від 06.11.2025 року, від 17.12.2025 року скарги повернуто скаржнику. Скасоване рішення від 21.07.2020 року існувало на момент ухвалення судом рішення у справі №420/618/21, проте факт його незаконності не був встановлений на той час, а тому не міг бути відомим позивачу. Отже, підтверджена судом протиправність рішення дисциплінарної палати є новим юридичним фактом, який мав істотне значення для правильного вирішення спору.
Крім того, адвокат Питомець Артем Валерійович, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України, просить поновити строк звернення до суду з даною заявою, зазначає про те, що фактична можливість звернутися до суду із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами виникла лише 25.02.2026 року після отримання листа Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року №420/14496/20/116262/25 про направлення виконавчого листа та копії судового рішення, яке набрало законної сили та самого рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 року по справі №420/14496/20 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 року. Пропуск строку звернення до суду зумовлений об'єктивними обставинами, зокрема, тривалим касаційним оскарженням судових рішень у справі №420/14496/20 та відсутністю визначеності щодо остаточності судового рішення та отримання, лише 25.02.2026 року листа Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року.
Суддя вважає, що у відкритті провадження по даній заяві слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 1-3 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 4 ст.361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно із п.п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
Так, суддя зазначає, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є скасування рішення від 21.07.2020 року, яке існувало на момент ухвалення судом рішенням у справі №420/618/21, проте факт його незаконності не був встановлений на час розгляду справи.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року у справі №420/618/21 набрало законної сили 25.05.2021 року.
При цьому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 363 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Суддя також звертає увагу, що в березні 2025 року Законом України від 18 жовтня 2022 року №2689-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» (в редакції Закону від 11 березня 2025 року №4283-IX) були внесені зміни до ч. 3 ст. 363 КАС України, згідно із якими законодавець установив єдине виключення із цього правила, а саме: трирічний строк може бути поновлений, зокрема, у разі перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Інших випадків поновлення трирічного строку законодавець не визначив, що свідчить про імперативність установлених ним процесуальних обмежень.
Враховуючи вищевикладене, суддя наголошує, що Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв'язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою.
Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання, суддя зазначає, що перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи, з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення. Однак таке право не є необмеженим та має часові межі у вигляді трирічного строку за спливом якого настають юридичні наслідки у вигляді втрати такого права на перегляд судового рішення за правилами глави ІІІ КАС України.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №н/560/7432/20, яка підлягає урахуванню судом.
Як зазначає сам заявник в заяві, рішення суду у цій справі набрало законної сили 25.05.2021 року, а заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була подана до суду понад 4 роки після дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Оскільки станом на день подання заяви 25.03.2026 року минуло 3 роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, строк визначений в ч. 2 ст. 363 КАС України, не може бути поновлений.
Враховуючи вищевикладені обставини, суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 361, 363, 369 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката Питомця Артема Валерійовича про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/618/21 за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА