Справа № 149/1164/26
Провадження №1-кс/149/283/26
09.04.2026 р. м. Хмільник
Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР,
за участі ОСОБА_4 ,
02 квітня 2026 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла скарга законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що 31 березня 2026 року заявник в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_3 звернулась на лінію 102 із заявою щодо рейдерського захоплення майна, а саме заводу, шляхом змови нотаріуса із частиною спадкоємців та підроблення документів, що розпочалось ще у 2022 році. Вказана заява була зареєстрована у поліції за № 2633, проте, у порушення норм ч. 1 ст. 214 КПК України, відомостей до ЄРДР не внесено.Враховуючи викладене заявник просила вчинити дії, передбачені ст. 214 КПК України щодо її заяви від 31 березня 2026 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 внесену скаргу підтримала та просила її задоволити. Зазначила про наявність в резолютивній частині скарги описки щодо особи, яка подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, та просила вважати заявником її. Також зазначила, що наразі до ЄРДР внесено відомості щодо двох кримінальних правопорушень, що стосуються позбавлення її неповнолітніх дітей спадщини після смерті їх батька ОСОБА_6 , однак досудове розслідування у вказаних провадженнях проводиться неефективно, щодо чого вона систематично подає скарги та звертається до прокуратури та поліції: її дітей не визнають потерпілими, слідчі дії не проведено. Наразі їй стало відомо про, на її думку, рейдерський захват підприємства податковою інспекцією, а також незаконне заволодіння корпоративними правами дітей ОСОБА_7 .
Представник Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, надав до суду матеріали розгляду звернення ОСОБА_4 № 2633 від 31 березня 2026 року, зазначивши, що вказане звернення відповідно до норм КПК України та Положення про ведення ЄРДР, у встановлено порядку приєднано до провадження ЄРДР № 12026020210000110.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Чинне законодавство зазначає, що основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях.
Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини саме на досудовому провадженні у кримінальній справі.
Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Главою 26 КПК України визначено, що до функцій слідчого судді відносяться функції щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому за змістом ст. 214 КПК України реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися.
Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судом встановлено, що 31 березня 2026 року заявник в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_3 звернулась на лінію 102 із заявою, у якій просила на підставі ст. 214 КПК України внести відомості в ЄРДР за ознаками злочину, зокремарейдерського захоплення майна, а саме заводу, шляхом змови нотаріуса із частиною спадкоємців та підроблення документів.
Відповідно до листа начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 , у Хмільницькому РВП зареєстровано звернення ОСОБА_4 в ІКС ІПНП за № 2633 від 31 березня 2026 року. Вказане звернення приєднано до кримінального провадження № 12026020210000110, внесеного до ЄРДР 11 березня 2026 року.
При цьому, слідує з матеріалів скарги та пояснень скаржниці в судовому засіданні, всі її повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень фактично стосуються спадкового майна її дітей.
Так, відповідно до п. 2 глави 4 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, з метою недопущення випадку неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР та їх повторної реєстрації, на етапі внесення даних здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. Перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення.
Згідно з п. 9 глави 4 Розділу ІІ Положення при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об'єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».
При цьому КПК України передбачає можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), самостійної зміни органом досудового розслідування правової кваліфікації вже внесеного кримінального правопорушення чи доповнення інших кримінальних правопорушень від додатково отриманих доказів або ж до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором, дізнавачем відповідного рішення у формі постанови.
Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора, дізнавача щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей по заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК України не передбачає. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Самостійне визначення особою у заяві про вчинення кримінального правопорушення наявності певної статті Кримінального кодексу України та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчить про те, що були вчинені саме ці злочини.
Крім цього, слідчий, прокурор, дізнавач не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності до змісту заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Таким чином, у випадку наявності інформації про аналогічні факти, така інформація повторно у ЄРДР не реєструється, а обліковується як «дублікат», що було виконано Хмільницьким РВП, при цьому можливість уточнення правової кваліфікації дій осіб, причетних до вчинення діянь щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_6 прямо передбачена Кримінальним Законом в межах вже існуючих кримінальних проваджень, тому доводи ОСОБА_4 про бездіяльність слідчого Хмільницького РВП щодо невиконання вимог, передбачених ст. 214 КПК України відносно її заяви від 31 березня 2026 року є безпідставними.
Крім того, як слідує із пояснень ОСОБА_4 в суді, підставами її неодноразових звернень про внесення відомостей до ЄРДР являється, на її думку, неефективне розслідування тих кримінальних проваджень стосовно спадкової маси після смерті ОСОБА_6 , які розслідуються Хмільницьким РВП.
Суд не може врахувати такі доводи як вагомі підстави для неодноразового внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, яке, на думку заявника, може мати різні правові кваліфікації, однак за своєю суттю стосується одного факту - поділу спадкового майна між спадкоємцями, оскільки Главою 29 КПК України передбачено порядок оскарження як дій/бездіяльності слідчого (прокурора), так і оскарження недотримання розумних строків, в межах існуючих кримінальних проваджень, які є належним способом захисту прав учасників кримінального провадження в разі неефективності досудового розслідування.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 2, 26, 214, 303, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,
В задоволенні скарги законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДРвідмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 09.04.2026.
Слідча суддя: