Справа № 149/3899/25
Провадження №2/149/294/26
Номер рядка звіту 61
іменем України
09.04.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.
секретаря Поліщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерина Дмитрівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
В провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , після смерті якого до успадкування залишилося майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,2 кв.м. та земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , де він був зареєстрований.
Оскільки батько позивачки хворів на онкологічне захворювання, тому проживав в м. Києві біля доньки, де проходив лікування. ОСОБА_1 вважала, що спадщину після смерті батька прийняла. Згодом з метою оформлення спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса, однак їй було відмовлено у прийняті заяви про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що вона пропустила 6-місячний строк для прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, просить надати їй додатковий 3-х місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 26.01.2026 закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.
В судове засідання позивачка та її представник не прибули, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задоволити.
Представник Хмільницької міської ради подав заяву до суду, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.
Приватний нотаріус Дудар К.Д. до суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, заперечень проти позову не має.
Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.
Згідно свідоцтвав про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 (а.с.10), який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 12-15), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , витягом з ДРАЦС, довідкою на одержання праху та довідкою про причину смерті.
Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки площею 0,2500 га (а.с.16-17) та договору купівлі продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (а.с.19-20), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що зазначене майно належить померлому ОСОБА_2 .
Згідно довідки №22-05-04/137 від 03.09.2025 встановлено, що ОСОБА_2 на день своєї смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.22), проте на день своєї смерті проживав разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.25)
Згідно копії спадкової справи (а.с.82-103) встановлено, що з заявою про прийняття спадщини зверталася лише позивачка ОСОБА_1 .
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.23) встановлено, що позивачка дійсно зверталася з заявою про прийняття спадщини та їй було відмовлено у зв"язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Проаналізувавши надані позивачкою докази, суд приходить до такого.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зіст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд вважає, що наведені позивачем причини не подання заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті батька, а саме хвороба, активні воєнні дії, в тому числі неодноразові повітряні атаки міста, а також зміни у законодавстві, є поважними причинами. При цьому суд враховує, що позивачка є єдиною спадкоємицею до майна померлого батька , а також відсутність заперечень з боку Хмільницької міської ради.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з визначенням позивачці трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з моменту набрання рішенням законної сили. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачкою своїх спадкових прав.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задоволити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька - ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марина РОБАК