про відмову у забезпеченні позову
08 квітня 2026 р. № 400/1374/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049,
треті особиОСОБА_2 , , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
прозаява про забезпечення позову,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, за участю у справі третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з вимогами:
-визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.01.2026 р. № 7/д затвердженого 19.01.2026 р. заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 р. про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням правової оцінки у судовому рішенні в цій справі.
Ухвалою суду від 16.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
07 квітня 2026 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Міністерству оборони України та іншим уповноваженим органам здійснювати подальші виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 понад належні їм частки.
Заяву обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 (мати загиблого, третя особа у даній справі), ОСОБА_4 (син загиблого, третя особа у даній справі) - вже реалізували своє право на отримання відповідної частки одноразової грошової допомоги. Як зазначає позивач, що за відсутністю заходів забезпечення позову існує реальний ризик того, що грошові кошти будуть продовжувати виплачуватись особам, які вже отримали належні їм частки, а залишок коштів буде розподілений без урахування прав інших осіб, що призведе до зменшення або фактичної неможливості реалізації права позивача на отримання належної частки компенсації.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При розгляді та вирішенні такого клопотання суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб в тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як зазначалося судом, за умовами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
З матеріалів справи слідує, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.01.2026 р. № 7/д затвердженого 19.01.2026 р. заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується ОСОБА_1 , яким повернуто подані документи заявнику на доопрацювання для призначення одноразової грошової допомоги.
В той же час, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Міністерству оборони України та іншим уповноваженим органам здійснювати подальші виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 понад належні їм частки, до набрання законної сили рішенням суду.
В контексті вказаного, суд звертає увагу, що не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьоїстатті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії щодо заборони Міністерству оборони України та іншим уповноваженим органам здійснювати подальші виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 понад належні їм частки не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого вона звернулася до суду.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до абзацу тринадцятого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами, що свідчить про відсутність незворотності поновлення прав позивача на призначення йому одноразової грошової допомоги, за наявності для цього підстав.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
За наведених обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку, що підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник (позивач), на даний час не вбачається.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Віталій Станіславович Брагар