справа №380/3903/26
09 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (далі позивач, ТзОВ «Авто і Компанія»), в інтересах якого діє адвокат Шокало Володимир Степанович, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронні митні декларації №26UA209180001511U9, №26UA209180008777U0 та №26UA209180010489U4 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запити декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026, №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026 та №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026 та відмовлено у митному оформлені товару згідно карток відмови у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості. Вважає спірні рішення протиправними та просить такі скасувати.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті. Відповідач вважає, що митну вартість імпортованого товару скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, З огляду на наведене, вважає рішення про коригування митної вартості такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що позивачем було надано усі документи, необхідні для митного оформлення. Тому твердження відповідача відсутність всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є безпідставними та спростовуються наданими документами. Також зазначає, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, було знайдено розбіжності в країнах відправлення, що у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно. Більше того, що були використані як джерела інформації, на думку позивача, не можуть бути застосовані для цих цілей через використання в них резервного методу визначення митної вартості.
Ухвалою від 09.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 11.03.2026 (вх. №19716) подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 12.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачем 16.03.2026 (вх. №21311) подано відзив на позовну заяву.
Позивачем 20.03.2026 (вх. №23263) подано відповідь на відзив.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТзОВ «Авто і Компанія» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 40453165.
Між Компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o.», Польща (Продавець, Постачальник) та ТзОВ «Авто і Компанія» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту Продавець зобов'язується продавати, а Покупець зобов'язується купувати на умовах Даного Контракту товар - нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби.
Щодо рішення Львівської митниці №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026.
На виконання умов Контракту №01/2020 від 03.01.2020, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №706/12/2025 від 29.12.2025 покупець придбав у продавця товар (тов. №1 - Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: RENAULT, модель: MEGANE рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 19.11.2020, № кузова: VF1RFB00366297982 № двигуна: невизначений двигун-дизель, об'єм - 1461 см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз (EU)), загальною вартістю 6800,00 EUR (євро).
Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №26UA209180001511U9, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач разом з вказаною митною декларацією надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial) №706/12/2025 від 29.12.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.12.2023; автотранспортну накладну (Road) №1/26 від 08.01.2026; платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 08.01.2026; Фото від 09.01.2026; Цінова інформація від 09.01.2026; зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020; копію митної декларації країни відправлення №25PL4010100007Х4В7 від 07.01.2026;
Львівська митниця 09.01.2026 відповідно до частини 2 статті 53 МК України направила на адресу декларанта повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митною вартості товарів.
Позивачем у відповідь надано заяву з проханням визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатом розгляду МД №26UA209180001511U9 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000174.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №25UA209270014948U0 від 13.12.2025, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (марка: Renault; модель: Megane; двигун: дизельний; рік: 2020) визнана митним органом на рівні 8 500 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.
Щодо рішення Львівської митниці №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026.
На виконання умов Контракту №01/2020 від 03.01.2020, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №34/02/2026 від 02.02.2026 покупець придбав у продавця товар (тов. №1 -Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: RENAULT, модель: SCENIC, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію - 18.03.2021, № кузова:VF1RFA00166714400, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об'єм - 1749 см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Авто придбано на аукціоні. Країна походження: Європейський союз (EU)), загальною вартістю 6250,00 EUR (євро).
Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №26UA209180008777U0, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач разом з вказаною митною декларацією надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial) №34/02/2026 від 02.02.2026; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.03.2021; автотранспортну накладну (Road) №24/26 від 10.02.2026; платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 10.02.2026; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу №UA.012.007111-26 від 10.02.2026; Фото від 10.02.2026; Цінова інформація від 10.02.2026; зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020; копію митної декларації країни відправлення №26PL401010000B0DB0 від 09.02.2026;
Львівська митниця 11.02.2026 відповідно до частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України направила на адресу декларанта повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митною вартості товарів.
Позивачем у відповідь надано заяву з проханням визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатом розгляду МД №26UA209180008777U0 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000380.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №26UA101090000993U5 від 03.02.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки Renault; модель: SCENIC; двигун: дизельний; рік: 2020) визнана митним органом на рівні 9 500 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі..
Щодо рішення Львівської митниці №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026.
На виконання умов Контракту №01/2020 від 03.01.2020, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №29/01/2026 від 28.01.2026 покупець придбав у продавця товар (тов. №1 - Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2021, модельний рік - 2021, дата ведення в експлуатацію - 18.03.2021 № кузова: VF3LCYHZKMS078495, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об'єм - 1499 см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Авто придбано на європейському аукціоні. Країна походження: Європейський союз (EU)), загальною вартістю 5 850,00 EUR (євро).
Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №26UA209180010489U4, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач разом з вказаною митною декларацією надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial) №29/01/2026 від 28.01.2026; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 18.03.2021; автотранспортну накладну (Road) №29/26 від 17.02.2026; платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 17.02.2026; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу №UA.012.008841-26 від 18.02.2026; Фото від 18.02.2026; Цінова інформація від 18.02.2026; зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020; копію митної декларації країни відправлення №26PL401010000BS8B2 від 16.02.2026;
Львівська митниця 23.02.2026 відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України направила на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження того, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену митну вартість.
Позивачем у відповідь надано заяву з проханням визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатом розгляду МД №26UA209180010489U4 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000393.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №26UA205170000251U6 від 09.01.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки PEUGEOT; модель: 308; двигун: дизельний; рік: 2021) визнана митним органом на рівні 9 000 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.
Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026, №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026 та №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026 є предметом оскарження.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 4 статті 53 Митного кодексу у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно зі статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з якими декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У спірних рішеннях №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026 та №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026 відповідач вказав таке:
« 1. За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов'язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД керівником ТзОВ «АВТО і КОМПАНІЯ» є ОСОБА_1 , який одночасно є одним і співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl. Таким чином, сторони угоди є пов'язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв'язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов'язаними суб'єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов'язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару».
Суд зауважує, що митниця, витребовуючи в позивача додаткові документи згідно зі статтею 53 Митного кодексу, жодним чином не вказувала у цих випадках про ніби-то пов'язаність покупця та продавця та тим більше не обґрунтовувала впливу відповідних відносин на ціну оцінюваних товарів.
На підтвердження обґрунтованості ціни продажу (6 800 євро) позивачу RENAULT, модель: MEGANE рік випуску - 2020 декларантом також було надано платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 08.01.2026 за 5730 євро.
На підтвердження обґрунтованості ціни продажу (6 250 євро) RENAULT, модель: SCENIC, рік випуску - 2020 декларантом також було надано платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 08.01.2026 за 5190 євро.
Тобто, вказаними документами чітко доводиться, що відповідні автомобілі продавались на понад 1000 євро дорожче, ніж попередньо купувались.
У рішенні №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026, відповідач вказав таке:
«За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов'язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД керівником ТзОВ «АВТО і КОМПАНІЯ» є ОСОБА_1 , який одночасно є одним і співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl . Таким чином, сторони угоди є пов'язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв'язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов'язаними суб'єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов'язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару».
Відповідно до вимог частин 12-14 статті 58 Митного кодексу, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Таким чином, законодавець покладає на митний орган обґрунтування впливу взаємозв'язку між покупцем та продавцем на вартість товару.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 16 статті 58 Митного кодексу, для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно до частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї .
З обставин справи вбачається, що митний орган вказує, що ОСОБА_1 зазначений як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCAR&COMPANY» sp.z.o.o.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 є лише керівником ТОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165), тобто найманою особою, та не є кінцевим бенефіціарним власником, оскільки 100% частки статутного капіталу/права голосу в ТОВ АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165) належать не ОСОБА_1 , а іншій особі.
При цьому з обставин справи вбачається, що у відзиві митниця погоджується з тим, що будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано не володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них. Однак намагається довести, що продавець та покупець є пов'язаними особами, оскільки а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного, б) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого. Разом з тим митницею не доведено того , що:
1) директор чи будь-який інший службовець продавця (Еurocar&Company.z.o.o.) є директором чи службовцем покупця (ТОВ «Авто і компанія»).
2) Еurocar&Company.z.o.o. безпосередньо або опосередковано контролює ТОВ «Авто і компанія», чи навпаки.
Обставини, які вказані митницею у відзиві, не підтверджують цього.
Крім того, доведення впливу пов'язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода).
Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.
Щодо операцій, передбачених частиною 18 статті 58 Митного кодексу, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.
Ба більше, питання пов'язаності позивача та продавця в розумінні Угоди ГАТТ було вже предметом дослідження у справі №380/10597/24, Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 04 вересня 2024 року у справі №380/10597/24, яке набрало законної сили, встановив, що «EUROCAR&COMPANY» sp. z o. o. та ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не пов'язані особи, як про це зазначає відповідач».
При цьому, суд дослідив, що посадова особа митниці при оформленні PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2021 (заявлена вартість 5850 євро) за митною декларацією №26UA209180010489U4 надіслала декларанту повідомлення: «У зв'язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов'язаними суб'єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість. Відповідно до п. 4 ст. 53 МКУ Вам необхідно, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст. 53 МКУ, надати наступні документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію)».
При цьому з поданих у справі документів вбачається, що до митної декларації первинно було надано платіжний документ, що підтверджує купівлю цього авто компанією «EUROCAR&COMPANY.z.o.o» б/н від 17.02.2026 за 4790 євро; Цінова інформація від 18.02.2026, відповідно до якої подібне авто продається в Європі за 4400 євро. Тобто, фактично в митниці було надано банківські документи продавця, що стосується придбання автомобілем продавця та інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Пунктом 2 статі 1 Угоди визначено, що згідно з підпунктом «а», під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов'язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді. З обставин справи вбачається, що фактично жодної інформації в порядку, передбаченому ГАТТ, відповідач позивачу не надав.
Дані положення відповідають вимогам частини 12 статті 58 Митного кодексу, згідно до яких, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Отже, з аналізу частини 14 статті 58 Митного кодексу випливає, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов'язаності продавця з покупцем.
«Підпункти «а» та «b» пункту 2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт «а» пункту 2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов'язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов'язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв'язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов'язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов'язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну».
Ураховуючи викладене, суд висновує, що обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Такий висновок суду узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.
При цьому суд звертає увагу, що відповідачем не було достатньо аргументовано при митному оформленні, що саме вплив пов'язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови.
Відповідно до ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що згідно з статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Сукупність встановлених обставин зумовлює висновок суду про те, що зауваження митного органу до представлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.
Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.
Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості товару.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026, №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026 та №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірним рішенням суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026, №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026 та №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України та Митним кодексом України, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності і мотиви суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 грн 40 к., сплаченого за платіжною інструкцією №73 від 25.02.2026.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (вул. Степана Бандери, 83/12, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 40453165) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000049/2 від 16.01.2026.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000247/2 від 19.02.2026.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000269/2 від 23.02.2026.
Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (вул. Степана Бандери, 83/12, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 40453165) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хома О. П.