справа№380/24002/25
08 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо віднесення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до військовозобов'язаних осіб, що перебувають на військовому обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), про виключення з військового обліку військовозобов'язаних 07.06.1999 ІНФОРМАЦІЯ_5 (зараз, після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А» Ю гр. 1 наказу МОУ №2-1994); змінити категорію військово обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний»; змінити інформацію в «Постанова ВЛК» - на «Непридатний з виключенням з військового обліку».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (зараз, після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 30.10.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про його наступні персональні дані: щодо виключення ОСОБА_1 (1981 р.н.) з військового обліку військовозобов'язаних 07.06.1999 ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А» Ю. гр. І наказу МОУ №2-1994): змінити категорію військово обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний»; змінити інформацію в «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки» - на «Непридатний з виключенням з військового обліку. 18.11.2025 адвокат Березка Я.О. в інтересах позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із адвокатським запитом про надання повну та вичерпну інформацію щодо розгляду ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви ОСОБА_1 (1981 р.н.) про внесення достовірних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Однак, відповідач не надав відповідь на адвокатський запит. Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо визнання ОСОБА_1 військовозобов'язаним та таким, що перебуває на військовому обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 15.12.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
18.12.2025 від відповідача за вх. №100597 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що 04.11.2025 на адресу Центру надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 30.10.2025 щодо виправлення недостовірних відомостей в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів із долученням копії посвідчення про прописку до призовної комісії. 05.11.2025 Центром розглянуто заяву та надано відповідь, яка скерована на поштову адресу заявника. Згідно відомостей АІС «Оберіг» було здійснено перевірку військо-облікових документів ОСОБА_1 та встановлено, що громадянин ОСОБА_1 згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30.08.1999 в картотеці вільних залишків; про відсутність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; відсутність відомостей щодо проходження ВЛК військовозобов'язаним (відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 наказу МОУ №402 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_6 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП). 07.06.1999 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час по гр. І ст. (наказу МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ» №2 від 04.01.1994). 12.05.2023 ОСОБА_1 виключено з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Відповідно до ч. 8 ст. 4 та ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється. Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України. 18.04.2025 військовозобов'язаного ОСОБА_1 автоматично взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання. Щодо твердження позивача про те, що відмітка у військово-обліковому документі ОСОБА_1 - тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 та посвідчення про прописку до призовної дільниці - « 07.06.1999 р. оглянутий мед комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_1 по ст. 86 «а» гр. І Наказу Міноборони №2-1994 р. признаний непридатним до військової служби з вилученням з військового обліку» - у свідчить про непридатність до військової служби ОСОБА_1 у мирний час, то представник відповідача зазначив, що у 2025 році є визначена процедура виключення з військового обліку військовозобов'язаних, відтак в Центра відсутні законні підстави для виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на підставі відмітки у військово-обліковому документі. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позову.
22.12.2025 від представника позивача за вх. №101233 надійшла відповідь на відзив, в якій представник пояснив, що посилання відповідача на відсутність архівних даних як підставу для ігнорування запису у військовому квитку позивача слід оцінити критично. Відповідальність за збереження архівних документів покладається на державні органи. Втрата або неналежне ведення архіву державним органом не може мати негативних наслідків для особи, яка добросовісно отримала документи у встановленому законом порядку. У даному випадку, невідповідність електронних даних Реєстру паперовим документам позивача є наслідком неналежного адміністрування баз даних з боку держави в особі ТЦК та СП. Віднесення особи, яка виключена з обліку, до категорії «військовозобов'язаних» створює для позивача невизначеність, ризики безпідставного притягнення до відповідальності або обмеження у правах (наприклад, при перетині кордону чи працевлаштуванні), що є неприпустимим. Враховуючи, що відповідач є розпорядником інформації у Реєстрі та єдиним органом, уповноваженим вносити зміни до облікових даних позивача за місцем його реєстрації, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії внести достовірні відомості до Реєстру. З огляду на вищевикладене, дії відповідача щодо обліку позивача як військовозобов'язаного є протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах (рішенні ВЛК 2000 року) та суперечать вимогам ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». З таких обставин просив суд позов задовольнити.
Ухвалою суд 23.12.2025 у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи відмовлено.
08.01.2026 від відповідача за вх. №1553 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача пояснив, що 08.12.2025 на адресу Центру надійшов адвокатський запит ОСОБА_2 від 18.11.2025, який представляє інтереси ОСОБА_1 . Відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України №40 від 31.01.2024 затверджено Інструкцію з діловодства Збройних Силах України, згідно якої приймання та первинне опрацювання документів здійснюється з використанням поштового зв'язку і технічних засобів зв'язку, з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, а також кур'єрською та фельд'єгерською службою. Отже, адвокатський запит адвоката Березка Я.О. із додатками передано Центру фельд'єгерською службою 08.12.2025. На даний адвокатський запит Центром надано відповідь, яка скерована на електронну адресу адвоката, яка зазначена у запиті, що підтверджується відповідним витягом із офіційної електронної пошти Центру. Враховуючи вище зазначене, твердження представника позивача про нерозгляд адвокатського запиту б/н від 18.11.2025 не відповідає дійсності. Також представник відповідача зазначив, що у 2025 році є визначена процедура виключення з військового обліку військовозобов'язаних, відтак в Центра відсутні законні підстави для виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на підставі відмітки у військово-обліковому документі. Оскільки станом на 18.04.2025 не існувало визначених законодавством України обмежень щодо постановлення на військовий облік позивача ОСОБА_1 , тому підстав для задоволення позову не має.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні належним чином обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , зараз, після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
30.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про його наступні персональні дані:
- щодо виключення ОСОБА_1 (1981 р.н.) з військового обліку військовозобов'язаних 07.06.1999 ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А» Ю. гр. І наказу МОУ №2-1994);
- змінити категорію військового обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний»;
- змінити інформацію в «потребує проходження базової загальновійськової підготовки» - на «непридатний з виключенням з військового обліку».
Листом від 05.11.2025 №14757 відповідач повідомив позивачу про те, що наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ» втратив чинність. Для внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 необхідно пройти повторний медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення ступеня придатності відповідно до чинного наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Також повідомлено, що 12.02.2025 набув чинності Закон України 4235-ІХ, який зобов'язує громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнанні обмежено придатними до військової служби до дня набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) з дня набрання чинності цим Законом обов'язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Якщо є підстави, які надають право відстрочки від мобілізації, ОСОБА_1 може скористатися нею за допомогою застосунку «Резерв+», або оформити відстрочку надавши всі необхідні документи у ЦНАП.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо визнання ОСОБА_1 військовозобов'язаним та таким, що перебуває на військовому обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), положення якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
За правилами абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII визначені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У свою чергу, ч. 13 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд звертає увагу на принципову відмінність понять «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Зняття з військового обліку передбачає тимчасову зміну місця обліку або зміну статусу, але при цьому особа залишається у статусі військовозобов'язаного.
Виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов'язаного, на неї не поширюються обов'язки щодо військового обліку (проходження ВЛК, оновлення даних тощо) і вона перестає бути суб'єктом даних правовідносин.
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Норми Положення № 402 суд застосовує в редакції, чинній на час розгляду питання про придатність позивача до військової служби, зокрема, зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України від 27.05.2013 № 346.
Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються, зокрема, свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (п. 2.1 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Пунктом 1.2. Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Згідно з відомостями, що містяться у військово-обліковому документі ОСОБА_1 - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_3 від 30.08.1999 - 07.06.1999 ОСОБА_1 був оглянутий медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 та визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку по ст. 86 «а» гр. І наказу Міноборони №2 1994 року.
Згідно з відомостями, що містяться у посвідченні про приписку до призовної дільниці ОСОБА_1 26.05.1999 був приписаний до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_7 , пройшов медичну комісію і признаний непридатним до військової служби. Відповідний запис вчинено військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_3 .
Отже, позивач втратив статус військовозобов'язаного.
Водночас, чинне законодавство не передбачає механізму автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які були виключені з нього за станом здоров'я, без їхньої добровільної згоди або без скасування попереднього рішення ВЛК у судовому порядку чи порядку контролю, чого у даній справі не відбулося.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей Розладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби з посиланням на п. 3.13 Глави 3 Розділу ІІ Положення.
У наданій відповіді від 05.11.2025 №14757 відповідачем не надано пояснень щодо обставин внесення у пункт 23 військово-облікового документу ОСОБА_1 інформації про непридатність останнього до військової служби за гр. 1 ст. 86-А. Водночас, вказано недостовірні відомості про обмежену придатність до військової служби у воєнний час.
Відносини щодо створення та ведення реєстру регулюються Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є ведення військового обліку громадян України, забезпечення комплектування Збройних Сил України, а також інформаційне забезпечення.
Згідно зі ст. ст. 5, 6, 7 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Органами адміністрування та ведення Реєстру є районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 2 «Порядку оформлення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, відомості, зазначені у військово-обліковому документі особи, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Однак, цей принцип діє і у зворотний бік: Реєстр є похідним від первинних документів та рішень, прийнятих суб'єктами владних повноважень.
Відображення у Реєстрі інформації про те, що позивач є військовозобов'язаним, суперечить наявному у нього паперовому офіційному документу (тимчасовому посвідченні № НОМЕР_3 від 30.08.1999) з відміткою про виключення (зняття) з військового обліку.
Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність архівних даних, як на підставу для ігнорування запису у військовому квитку позивача. Відповідальність за збереження архівних документів покладається на державні органи. Втрата або неналежне ведення архіву державним органом не може мати негативних наслідків для особи, яка добросовісно отримала документи у встановленому законом порядку.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права чи право на свободу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У даному випадку, невідповідність електронних даних Реєстру паперовим документам позивача є наслідком неналежного адміністрування баз даних з боку держави в особі ТЦК та СП.
Водночас, віднесення особи, яка виключена з обліку, до категорії військовозобов'язаних створює для позивача невизначеність, ризики безпідставного притягнення до відповідальності або обмеження у правах (наприклад, при перетині кордону чи працевлаштуванні), що є неприпустимим.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обліку позивача як військовозобов'язаного є протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах та суперечать вимогам ст. 37 Закону № 2232-XII.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, враховуючи, що відповідач є розпорядником інформації у Реєстрі та єдиним органом, уповноваженим вносити зміни до облікових даних позивача за місцем його реєстрації, вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії з внесення достовірних відомостей щодо ОСОБА_1 до Реєстру, а саме необхідно зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані на підставі запису від 07.06.1999, вчиненого ІНФОРМАЦІЯ_5 , про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А'Ю гр. 1 наказу МОУ №2-1994), змінити категорію військового обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний», змінити інформацію в графі «постанова ВЛК» на «непридатний з виключенням з військового обліку».
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при вчиненні оскаржуваних дій дотримані не були.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.12.2025.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо віднесення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), до військовозобов'язаних осіб, що перебувають на військовому обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані на підставі запису від 07.06.1999, вчиненого ІНФОРМАЦІЯ_5 , про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), з військового обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я за статтею 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А'Ю гр. 1 наказу МОУ №2-1994), змінити категорію військового обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний», змінити інформацію в графі «постанова ВЛК» на «непридатний з виключенням з військового обліку».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 08.04.2026.
Суддя Потабенко В.А.