справа № 380/6541/26
про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії, рішення, та бездіяльність Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягають у несвоєчасному винесені постанови про накладення штрафу від 24.03.2026 ВП №71984429;
- відшкодувати відповідачем завдану протиправним рішеннями, діями та бездіяльністю моральну шкоду у сумі 2 000 000 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України.
Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивача.
Вказане зумовлює необхідність надання позивачем документів, що посвідчують особу та підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не є формальною, оскільки впливає на строк розгляду справи (повідомлення учасників), а в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач в порушення вимог частини 1 статті 161 КАС України не надав копії примірника позовної заяви для відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 02.12.2025 №4659-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі позивач заявила:
1) позовну вимогу немайнового характеру (визнати протиправними дії, рішення, та бездіяльність Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягають у несвоєчасному винесені постанови про накладення штрафу від 24.03.2026 ВП №71984429).
Суд встановив, що позивач не сплатила судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі, який становить 1 331 грн 20 к.
2) позовну вимогу майнового характеру (відшкодувати відповідачем завдану протиправним рішеннями, діями та бездіяльністю моральну шкоду у сумі 2 000 000 грн)
Положеннями частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України, передбачено що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та становить ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), а також в ухвалах від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20, від 30 липня 2020 року у справі № 9901/194/20.
Позивач визначила моральну шкоду 2 000 000 грн, тому за позовну вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір розмірі 16 640 грн.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однак, на виконання пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач не зазначила обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яка є предметом позову.
Позивач просить звільнити її від сплати судового збору через брак коштів та перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Так, у частині 1 статті 8 вказаного Закону передбачено, що ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відповідно до змісту наведених норм єдиною підставою для звільнення (відстрочення) особи від сплати судового збору є її майновий стан. Тому для вирішення цього питання необхідно з'ясувати майновий стан особи, яка звертається із заявою чи скаргою.
Водночас особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують об'єктивні перешкоди для доступу до правосуддя, зобов'язана подати до суду відповідне клопотання і документи, які підтверджують належним чином такий майновий стан.
Звертаю увагу на те, що позивач не надала інформації щодо отриманих доходів за 2025 рік для встановлення того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, зокрема, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік.
Таким чином, позивачу слід надати докази, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаю увагу, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не надала жодних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення вказаних вимог позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене в сукупності, позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 160, 161 КАС України для усунення вказаних недоліків, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):
- оригіналу документа про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 331 грн 20 к. та за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 16 640 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону;
- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, завданої оскаржуваними рішенням, діями та бездіяльністю відповідача;
- - позовної заяви, оформленої відповідно до вимог частини 2, пунктів 5 та 7 частини 5, статті 160, частин 1, 3 та 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди : призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Хома О. П.