про забезпечення позову
08 квітня 2026 року № 320/59545/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №804/26-15-24-01-21-13/3431207004 від 13.06.2025 року про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 31.12.2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
У подальшому, на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява представника позивача про забезпечення позову.
Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову зареєстровано 06.04.2026 року у КП «Діловодство спеціалізованого суду» та передано на розгляд головуючого судді Вісьтак М.Я. 07.04.2026 року (акт Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року).
В обґрунтуванні вказано, що рішенням Головного управління ДПС у м. Києві №804/26-15-24-01-21-13/3431207004 від 13.06.2025 року анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи, шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку на підставі висновків акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи. При цьому, 28.01.2025 року ФОП ОСОБА_1 було подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця. Однак, при подачі декларації ФОП ОСОБА_1 було допущено технічну помилку у відображенні показників доходу. У декларації було помилково зазначено дохід у розмірі 5 925 131,00 грн. Представник позивача зазначає, що при цьому фактичний дохід за звітний рік склав лише 5 906 928,00 грн, що підтверджується обліковими даними. Саме тому, 10.09.2025 року ФОП ОСОБА_1 було подано уточнюючу декларацію за 2024 рік, у якій виправлено всі показники та відображено реальний дохід, який був нею отриманий за календарний рік. Представник позивача зазначає, що прийняття рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи має наслідком зміни системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі. Крім того, Відповідачем було надіслано лист №13181/Ж12/26-15-24-01-06-11 від 24.03.2026 року «про реєстрацію платником ПДВ» в якому ГУ ДПС у місті Києві пропонує терміново здійснити заходи щодо реєстрації платником податку та додану вартість. Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності
Також, позивач просить суд врахувати висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №160/11784/23, де Верховний Суд погодився з тим, що труднощі ведення господарської діяльності, які можуть виникнути у суб'єкта господарювання в зв'язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку та труднощі відновлення порушених прав, які можуть виникнути у разі скасування судом рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку - є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Судом встановлено, що 02.05.2025 року головним інспектором відділу ведення реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2 на підставі пункту 299.10 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо порушення умов перебування на спрощеній системі: оподаткування платника єдиного податку фізичної особи підприємця, про що складений Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування.
13.06.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято рішення № №804/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі акта перевірки від 02.05.2025 року № 802/26-15-24-01-19-03/ НОМЕР_1 .
Підставами для винесення рішення зазначено зокрема Порушення пункту 299.10 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України щодо порушення умов перебування на спрощеній систем: оподаткування платника єдиного податку фізичної особи підприємця.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виключена з реєстру платників єдиного податку з 13 червня 2025 року.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною третьою статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).
За приписами частини шостої статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.
Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (абзац 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
З огляду за спірні в справі правовідносини, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій, є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Вказана позиція відповідає висновкам Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23, правовідносини в якій є подібними правовідносинам в цій справі.
При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини").
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як вказано у зазначених рішеннях Європейського Суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд наголошує, що не вирішує спору по суті, однак вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням наведеного.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову в частині зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві №804/26-15-24-01-21-13/3431207004 від 13.06.2025 року про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на період до набрання законної сили рішення у справі № 320/59545/25.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Вжити захід забезпечення адміністративного позову, а саме зупинити дію рішення Головного управління ДПС у м. Києві №804/26-15-24-01-21-13/3431207004 від 13.06.2025 року про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на період до набрання законної сили рішення у справі № 320/59545/25.
Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19 , код ЄДРПОУ 44116011).
Оригінал та копію даної ухвали видати (направити) позивачу, копію ухвали видати (направити) відповідачу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 08.04.2029.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 08.04.2026.
Суддя Вісьтак М.Я.