про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2026 року м. Київ № 320/9871/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) старшого державного виконавця Бондара Олександра Дмитровича,
Державної казначейської служби України
про визнання протиправними постанови, дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Бондара Олександра Дмитровича, Державної казначейської служби України в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № Б/2279 від 19.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення;
- закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу правопорушення;
- визнати протиправним створення виконавцем Бондарем О.Д. Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №80200831 на підставі постанови ТЦК та СП № Б/2279 від 19.01.2025 року;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо несвоєчасного (умисного затягування) винесення постанови про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій;
- визнати протиправними дії державного виконавця Бондаря О.Д. щодо примусового списання коштів у загальній сумі 3 268,37 грн від 24.02.2026 р., що було вчинено без урахування поданої позивачем заяви, засвідченої КЕП від 23.02.2026 р., про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій;
- зобов'язати державного виконавця Бондаря О.Д. зняти арешт з усіх моїх рахунків та припинити заходи примусового виконання у провадженні №80200831. 8. Зобов'язати державного виконавця Бондаря О.Д. виключити відомості про ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників;
- стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання у безспірному порядку через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3 268,37 грн (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень 37 копійок) (що дорівнює сумі незаконно стягнутих коштів) та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2025 року.
Водночас позов подано у 2026 році, тобто із значиним пропуском строку звернення до суду.
Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку тим, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 20.02.2026 року після отримання повідомлення у мобільному додатку банку, а копію постанови державного виконавця - 24.02.2026 року.
Однак наведені обставини не можуть бути визнані достатніми та належно підтвердженими, оскільки: позивачем не надано жодних доказів того, що оскаржувана постанова не надсилалась або не могла бути ним отримана у встановленому законом порядку; не наведено обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду;
Саме по собі посилання на момент фактичного ознайомлення з наслідками виконання постанови не є достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду без належного доказового підтвердження.
Таким чином, доводи зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не підтверджені жодними доказами, при цьому саме посилання на зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову без надання доказів.
Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Судом встановлено, що позовна заява містить вимоги, які стосуються різних за своєю правовою природою публічно-правових спорів.
Відповідно до статті 4 Кодекс адміністративного судочинства України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно зі статтею 19 Кодекс адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності.
Разом з тим, у межах цієї позовної заяви позивач фактично об'єднав:
- спір щодо правомірності притягнення до адміністративної відповідальності;
- спір щодо правомірності дій державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження;
- спір щодо відшкодування шкоди, завданої, на думку позивача, протиправними рішеннями та діями суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 173 Кодекс адміністративного судочинства України, об'єднання позовних вимог допускається лише за умови їх взаємного зв'язку.
Однак сам по собі факт того, що виконавче провадження відкрито на підставі оскаржуваної постанови, не свідчить про наявність такого взаємозв'язку, який обумовлює необхідність їх спільного розгляду, оскільки:
оцінка правомірності постанови про адміністративне правопорушення здійснюється в межах правовідносин притягнення до відповідальності (в загальному судочинстві);
оцінка дій державного виконавця - в межах самостійних правовідносин примусового виконання;
вимоги про відшкодування шкоди мають похідний, але водночас самостійний характер і потребують встановлення додаткових юридичних фактів.
Суд також враховує, що об'єднання зазначених вимог призводить до одночасного застосування різного процесуального законодавства.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 172 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
- уточненої позовної заяви з урахуванням висновків суду щодо об'єднання позовних вимог.
Керуючись 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Бондара Олександра Дмитровича, Державної казначейської служби України про визнання протиправними постанови, дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.