07 квітня 2026 року справа № 320/9903/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства економіки України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, №1543-К від 21.11.2022 та №1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 по 06 грудня 2022 та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірником для відповідача).
24.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині оскарження наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
29.05.2023 через підсистему «Електронний Суд» позивачем на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2023 подано заяву про усунення недоліків, яка була зареєстрована в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» 29.05.2023. В заяві про усунення недоліків позовної заяви від 29.05.2023 позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві ОСОБА_1 про усунення недоліків від 29.05.2023. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, №1543-К від 21.11.2022 та №1573-К від 30.11.2022, із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
12.12.2023 через підсистему «Електронний Суд» позивачем подано клопотання про прискорення розгляду судової справи №320/9903/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, в якій повідомлено, що 08.08.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
11.01.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позову, подану через підсистему «Електронний Суд» 08.08.2023 на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2023, в якій позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, №1543-К від 21.11.2022 та №1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 , - повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано докази у відповідача.
Отже судом здійснюється розгляд позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різниці між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 по 06 грудня 2022 та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації.
09.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог.
Також, одночасно із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
01.03.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024.
04.06.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є вимога про зобов'язання Міністерства економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 по 06 грудня 2022 та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації.
Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач вказує, що сторона заявника має намір обґрунтувати та відстоювати свою позицію у справі, надати пояснення з приводу предмета спору та підстав позову, та наводити доводи, які мають важливе значення для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
При цьому відповідач не обмежений у своїх процесуальних правах обґрунтовувати свою позицію в письмових заявах по суті справи та письмових поясненнях.
Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.
Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на волевиявлення приймати участь у судовому засіданні, намір обґрунтувати та відстоювати свою позицію, надавати пояснення, наводити доводи тощо не означають, що кожна справа має бути розглянута виключно у судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу. Так, Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 №4643-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 240 КАС України визначено вичерпний перелік випадків у яких суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, а саме якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Аналіз наведених норм свідчить, що підстави, на які посилається відповідач, не віднесені законодавцем до таких, що унеможливлюють подальший розгляд справи.
Так, мотивуючи наявність підстав для залишення позову без розгляду, відповідач зазначає, що вимога позивача про зобов'язання Міністерства економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 року по 06 грудня 2022 року та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування відповідних наказів про оголошення простою.
Враховуючи те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, №1543-К від 21.11.2022 та №1573-К від 30.11.2022, відповідач вважає неможливим розгляд справи в частині похідної вимоги.
Суд з такими доводами не погоджується з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства економіки України, в якій просив суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, №1543-К від 21.11.2022 та №1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 року по 06 грудня 2022 року та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації.
У зв'язку із встановлення неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення простою, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу в частині зазначених позовних вимог.
Водночас зазначена ухвала не стосувалася та не поширювала своїх правових наслідків на іншу позовну вимогу - про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, судом було прийнято до розгляду позовну заяву в частині вимоги про зобов'язання Міністерства економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різниці між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 року по 06 грудня 2022 року та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації, що підтверджує відсутність процесуальних перешкод для її розгляду.
Суд зазначає, що похідний характер вимоги сам по собі не створює процесуальної перешкоди для її розгляду.
Розгляд судом зазначеної вимоги здійснюється не з метою скасування наказів, а виключно для встановлення наявності чи відсутності правових підстав для виплати грошових сум.
Щодо посилання відповідача на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №990/156/23, суд зазначає, що така позиція є нерелевантною, оскільки ухвала постановлена за інших фактичних і процесуальних обставин та не містить правового висновку про те, що повернення позовної заяви в частині основної вимоги є підставою для залишення без розгляду похідної вимоги.
З огляду на викладене, перевіривши доводи та обставини, викладені представником відповідача у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення.
Керуючись статтями 120, 122, 240, 241, 243, 260, 262 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань представника Міністерства економіки України про залишення позовної заяви без розгляду та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.