ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" квітня 2026 р. справа №300/9362/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування пункту 1 рішення від 30.08.2024 за №18/в та зобов'язання призначити і виплатити з 13.11.2023 одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму,
ОСОБА_1 (далі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі, також - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 13.11.2023, захворювання пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 як інваліду 3 групи з 13.11.2023 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2024 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975.
За результатами розгляду цієї справи судом ухвалено рішення від 21.03.2025, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого пунктом 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975. У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №300/9362/24 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24 без змін.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24, набрало законної сили 07.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126030075).
Представник позивача Соболик Оксана Василівна (далі, також - представник позивача) 30.03.2026 подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24. Заява мотивована тим, що у відповідності до протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.01.2026 №2/с було прийнято рішення, яким, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову виплату, внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у зв'язку із зміною причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААЮ №401088 від 28.05.2019 та серії 12ААГ №216739 від 17.05.2023 в сумі 190 750 грн, з урахуванням виплачених сум. При цьому, представник позивача наголошує, що рішенням суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24 не передбачалося виплати коштів з урахуванням раніше виплачених сум, а чітко передбачено призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, що становить 671 000,00 грн.
Таким чином, представник позивача вважає, що у спірному випадку наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі та просить суд зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення від 21.03.2025 у справі №300/9362/24.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі, також - КАС України) є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 КАС України).
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац 2 частини 1 статті 382 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконанні та невиконанні судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статей 381-1 - 382-2 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Згідно з листом Міністерства оборони України від 26.03.2026 №220/13/ВихЗВГ/7828 позивачу повідомлено, що нa виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, яким залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №300/9362/24, Комісією 15.01.2026 (протокол 2/с) прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, в сумі 190 750 грн з урахуванням раніше виплачених сум, (2 684 грн х 250=671 000 грн - 480 250 = 190 750 грн).
Як свідчить виписка по картці/рахунку позивача, 31.01.2026 на рахунок останнього зараховано 190 750 грн.
При цьому, як встановлено судом вище по тексту ухвали суду, рішенням суду від 21.03.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого пунктом 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975.
Зазначене рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24, відповідно до частини 2 статті 255 КАС України, набрало законної сили 07.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126030075).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2684 гривні.
Таким чином, грошова допомога у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 671 000 гривень (2684 гривень х 250).
Із аналізу наведеного слідує, що Міністерством оборони України не виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24 в повному обсязі, відповідно до резолютивної частини такого рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 КАС України).
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, тому суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю тридцять календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Слід звернути увагу на те, що частинами 2-3 статті 382-2 КАС України встановлено вимоги до звіту суб'єкта владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 381-1, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 від 30.03.2026, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/9362/24 - задовольнити.
2. Зобов'язати Міністерство оборони України подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 в адміністративній справі №300/9362/24.
3. Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Зобов'язати Міністерство оборони України у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Інформацію по даній справі учасники справи можуть отримати за веб-адресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.
6. Копію цієї ухвали надіслати (вручити) позивачу.
7. Відповідачу ухвалу надіслати через підсистему “Електронний суд».
7.1 Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.