09 квітня 2026 рокуСправа №160/17662/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду у справі №160/17662/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/17662/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/17662/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(ІІ)/2021, а саме, згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 18.12.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 18.12.2024, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №l-p(ІІ)/2021, а саме, згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 в адміністративній справі №160/17662/25 залишено без змін.
Відтак, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/17662/25 набрало законної сили 06.03.2026.
У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем виконавчих листів у справі №160/17662/25.
До суду від представника позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 160/17662/25 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без урахування зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводити наступні перерахунки основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/17662/25 позивачу перераховано пенсію з 18.12.2024. Сума нарахованих коштів за період з 18.12.2024 по 30.04.2026 становить 61095,96 грн. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2026 №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Загальний розмір пенсії позивача становить: з 18.12.2024 - 19267,60 грн., в тому числі 18888,00 грн - пенсія по інвалідності, встановлена на виконання рішення суду у справі №160/17662/25. Тобто, для виконання вищезазначеного рішення суду застосовано розмір мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» - 2361,00 грн. На думку позивача, при виконанні рішення суду відповідач діє недобросовісно, всупереч судовому рішенню та не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи питання щодо прийняття поданої заяви до розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1-5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Таким чином, заява подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а.
Актуальність вказаного правового висновку підтверджується ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №2а-7421/11, в якій з посиланням на вищевказаний правовий висновок зазначено: «Правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень, унормований ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає особливий порядок звернення до суду. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням. У заяві, зокрема, зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.
Вищенаведена процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Ключовим аспектом є необхідність вичерпання позивачем усіх можливих заходів для виконання судового рішення, включаючи примусове виконання, до звернення із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України».
Визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є суттєвою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду здійснила правозастосування, за змістом якого звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, коли не використано механізм примусового виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, є передчасним.
Всупереч викладеному, в заяві представника позивача відсутня інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.
З огляду на таку невідповідність поданої заяви вимогам законодавства, вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду у справі №160/17662/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька